16 грудня 1773 року відбулося "Бостонське чаювання" – американські колоністи викинули в гавань Бостона ящики з чаєм в знак протесту проти введеного Великобританією податку на чай.
У 1773 році британський уряд видав "Чайний закон", що дозволив Ост-Індійській компанії безпосередньо продавати чай в північноамериканських колоніях за ціною вдвічі нижчою, ніж раніше, а також дешевше, ніж у Великобританії і в будь-яких місцевих чайних торговців і контрабандистів. Але навіть в цю ціну було закладено податок на користь Великобританії.
Багатьох колоністів новий закон обурив. У Бостоні розцінили вибіркове скасування податків на чай як чергову спробу Великобританії зупинити рух за незалежність у колоніях.
Наприкінці 1773 року в Бостонську гавань прибув перший корабель з чаєм Ост-Індійської компанії – "Дартмут". Стався конфлікт між портовою адміністрацією і "Синами свободи". Революціонери швидко зібрали кілька мітингів, на яких люди вимагали, щоб чай було знищено. Чай - єдиний товар, що обкладався митом. Тим часом комітети, які фактично взяли владу в колоніях, змусили агентів Ост-Індської компанії відмовитися від вантажу.
Проте бостонські агенти рішуче відмовилися виконати розпорядження комітету. Тоді бостонський комітет постановив заборонити вивантаження чаю, повідомивши про це англійський уряд і комітети інших міст. Упродовж 20 днів натовп у порту не дозволяв розвантажити кораблі. Власник та капітан "Дартмута" пообіцяли повернути чай до Великобританії. Однак губернатор Бостона наказав заблокувати гавань.
16 грудня 1773 року капітан Роч просив губернатора дозволити кораблям відпливати без розвантаження, але отримав відмову. Незабаром група "Синів свободи", одягнена в національні костюми індіанців і озброєна сокирами та киями, проникла на борт "Дартмута", швидко спустошила трюми і викинула за борт близько 45 тонн чаю.
Ця подія увійшла в історію як "Бостонське чаювання", яке стало одним із каталізаторів Війни за незалежність США, показавши прагнення народу тринадцяти колоній здобути незалежність.
4 
1
Коментарі