236 розстрільних ям із рештками в'язнів знайшли на Соловецьких островах

17 лютого 1938 року на Соловецьких островах під час Великого терору в СРСР вчинено масовий розстріл в'язнів Соловецької тюрми - страчено майже 200 осіб упродовж однієї доби. За протоколом №303 особливої трійки Управління НКВС Ленінградської області було страчено 198 осіб, з них кожний п'ятий — уродженець або мешканець України.

У грудні 1933 року Соловецький табір примусових робіт був реорганізований у відділення Біломоро-Балтійського комбінату з центром у Медвеж'єгорську (нині - Карелія, РФ), а з 1937 року функціонував як Соловецька тюрма особливого призначення (СТОН) Головного управління державної безпеки НКВС СРСР. Упродовж свого існування і до закриття в 1939 році Соловецькі табори, в яких відпрацьовувались методи каторжного утримання та способи використання примусової праці великого числа ув'язнених, були найбільшими в СРСР. Точних даних по кількості ув'язнених та загиблих на Соловках немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перше українське спортивне товариство ліквідували більшовики

Політв'язнів, відправлених до Соловецького табору особливого призначення (рос.— СТОН) за контрреволюційні злочини — "націоналістичну, терористичну, повстанську, шпигунську, диверсійну, троцькістську, шкідницьку, фашистську діяльність тощо", — під час Великого терору вирішили позбутися. Аналіз списків показав, що майже всі українці потрапили до таборів протягом 1932—1936 років. Кожному другому попередній вирок — розстріл — свого часу замінили 10 роками позбавлення волі. Кожний четвертий "контрреволюціонер" мав вищу освіту. Наприкінці жовтня 1937 року більше тисячі в'язнів Соловецької тюрми були зібрані біля північної брами соловецького Кремля із речами. 3 та 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох неподалік селища Медвежа Гора у Карелії було розстріляно переважну більшість з близько трьох сотень українців, яким судилось потрапити до "Соловецького етапу". Загалом з 27 жовтня по 4 листопада рішенням "трійки" УНКВС Ленінградської області в Сандармосі було страчено 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення ГУДБ НКВС СРСР. Імовірне місце другої масової страти (509 смертників) — пустище Койранкангас — офіційно не визнано.

Місце розстрілів в'язнів Соловецького етапу в урочищі Сандармох було виявлене у 1997 році карельським дослідником членом правозахисного товариства "Меморіал" Юрієм Дмітрієвим. Загалом у Сандармосі у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей, переважно спецпоселенців і в'язнів з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителів навколишніх сіл. На сьогодні на площі 10 гектарів виявлено 236 розстрільних ям.

×