11 вересня 9 року в Тевтобурзькому лісі германські племена під проводом Армінія вщент розбили римські легіони, що зупинило завоювання правобережжя Рейну. Одна з найбільших поразок Риму зберегла незалежність більшості германських земель і вважається однією з доленосних подій в історії Європи.
Підкорення Германії почалось в 4 році полководцем Октавіана Августа і майбутнім імператором Тиберієм і наступного року її південна частина стала римською провінцією. До 7 року вся територія від Рейну до Ельби опинилася під владою римлян, проте закріпитись їм тут не вдалось. Намісником Германії за відсутності Тиберія був призначений Публій Квінтілій Вар, колишній проконсул Сирії. Загоном германців у його війську командував 25-річний Арміній, який свого часу жив у Римі в якості заручника свого батька, вождя херусків, де отримав військову освіту і римське громадянство.
Коли восени 11 вересня 9 року три легіони, три кавалерійські загони і шість когорт допоміжних військ Вара разом з великим обозом з жінками і дітьми рухались маршем до зимового табору між ріками Везер і Рейн, Арміній, який супроводжував Вара, направив його в обхід незнайомої території маршрутом, що привів римські війська прямо в засідку, влаштовану заздалегідь херусками у союзі з іншими п'ятьма германськими племенами. Знехтувавши вимогою відправити попереду розвідувальні загони, римляни увійшли в Тевтобурзький ліс (на північний схід від сучасного міста Оснабрюк в Нижній Саксонії) і зіткнулися з необхідність продовжувати марш по вузькій 20-кілометровій дорозі. Вони припинили рух в бойовому порядку і війська, які перемішались з обозом, розтягнулись у довгий ланцюг.
Знаючи військову тактику римлян, союзники Армінія, який умисне відстав зі своїм підрозділом, почали несподівано нападати на окремі невеликі римські загони, які не мали змоги взаємодіяти один з одним. Тим не менш, римляни зуміли створити укріплений нічний табір і наступного ранку дати германцям бій на відкритій місцевості, проте зіткнулись із новою несподіванкою - через тривалі дощі вони не могли користуватись луками, тятива яких розмокла, а шкіряні обладунки, що стали вкрай важкими, і розмокла глиниста земля зробили римлян практично беззахисними перед германцями, озброєними довгими списами і мечами. Уночі римляни спробували рятуватись втечею по дорозі, проте потрапили у ще одну засідку при виході з лісу, де й були остаточно знищені.
Їх втрати склали близько 20 тисяч убитими, більшість офіцерів, включаючи і самого Вара, покінчили життя самогубством, кинувшись на меч, частина - попала в полон, де були страчені або стали ритуальними жертвами; лише небагато з них були згодом викуплені. Розгром у Тевтобурзькому лісі привів до втрати римлянами більшості свої гарнізонів у Германії. Лише на середньому Рейні римські легіони зуміли зупинити германців і запобігти поширенню повстання у Галлію. Голову Вара Арміній послав вождю маркоманів Марободу (сучасна Чехія), щоб спонукати разом виступити проти Риму, проте отримав відмову.
3 
1
Коментарі