Під тиском повстанців на чолі з генералом Санта-Анна 19 березня 1823 року імператор Мексики Августин I Ітурбіде зрікся престолу і залишив країну. Мексиканська імперія, сьома за площею держава світу, проіснувала лише два роки, і в 1824 році новопроголошену Федеративну республіку Мексика очолив обраний президент Міґель Гуадалупе Вікторія.
Ідея підкорення Мексики належала іспанському конкістадору Дієго Веласкесу де Куельяр, який у 1518 році організував експедицію Ернана Кортеса. Він за два роки підкорив імперію ацтеків у долині Мехіко і швидко встановив контроль над захід і південь від Теночитлана. У 1522 році іспанський імператор Карл V затвердив Кортеса генерал-капітаном і губернатором завойованих земель, подарував йому титул маркіза дель Вальє де Оахака і відписав у його особисте володіння землі площею 64 750 км2 з 100 000 індіанців, які проживали на них.
Падіння імперії ацтеків знаменувало нову епоху в історії Мексики - період 300-річного іспанського панування, відомий як Нова Іспанія. До її складу входили сучасні території Мексики, південно-західні штаті США, територія всієї Центральної Америки (до сучасної Панами), а також Куба, Флорида, Філіппіни і ряд островів у Тихому океані та Карибському морі. У 1535 році Мексика увійшла до складу новоствореного віце-королівства Нова Іспанія. Першим віце-королем, особистим представником іспанського монарха у Новій Іспанії став Антоніо де Мендоса.
Захоплення Іспанії Наполеоном у 1807 році сприяло поширенню думок про незалежність серед мексиканців. 16 вересня 1810 році католицький священник Мігель Ідальго-і-Костія проголосив у маленькому місті Долорес незалежність Мексики, що призвело до одинадцятирічної війни за незалежність. 27 вересня 1821 року була проголошена Декларація незалежності Мексики від Іспанії. Новий парламент країни бажав встановити тісні зв'язки з колишньою метрополією, припускаючи, що іспанський король Фердинанд VII стане імператором Мексики, але обидві держави будуть незалежними одна від одної. Але Фердинанд незалежності колонії не визнав, і у травні 1822 року Конгрес Мексики проголосив генерала Августина де Ітурбіде імператором під іменем Августин I. Це був тимчасовий захід, допоки котрийсь з європейських монархів не погодиться правити Мексикою.
Коронація Августина I відбулась 21 липня 1822 року у Мехіко. Антимонархічні фракції Конгресу різко критикували діяльність імператора, і 31 жовтня він розпустив парламент. Це привело до повстання військового гарнізону у Веракрусі під керівництвом генерала Антоніо Санта-Анни. 1 грудня Санта-Анна проголосив Мексику республікою. За два місяці проти імператора виступили майже всі штати Мексики. Це змусило Августина I 19 березня 1823 року зректися престолу і залишити країну.
1 липня 1823 року було проголошено створення республіки Сполучених провінцій Центральної Америки. Іспанія визнала незалежність Мексики у 1836 році.
В 1824 році Ітурбіде повернувся до Мексики в надії повернути владу. Мексиканський конгрес оголосив його поза законом і заочно засудив до страти. Невдовзі він був арештований і розстріляний 19 липня 1824 року.
2 
1
Коментарі