"Бідність і убогість, убогість і злидні", — так згадував своє дитинство австрійський психіатр Зиґмунд Фройд. Лишень йому з дев"яти дітей торговця вовною дозволяли читати при лампі з ґнотом. Інші вдовольнялися свічками.
Він 1873-го блискуче закінчує віденську гімназію. Вільно володіє кількома європейськими мовами. Мріє стати міністром або генералом. Але зробити кар"єру в будь-якій галузі, крім медицини чи юриспруденції, юдеєві годі. Без особливої радості Зиґмунд Фройд обирає медицину.
У Віденському університеті мріє зробити відкриття, яке б його прославило. І таки робить внесок у науку: описує нові властивості нервових клітин у золотих рибок і підтверджує існування яєчок у самців вугра. Страждає від мігрені — вона мучитиме його півжиття. Як знеболювальне вживає кокаїн.
1882-го на відпочинку Фройд знайомиться із 21-річною тендітною, блідою й невисокою дівчиною з вишуканими манерами. Марта Бейрнайс походила з родини гамбурзьких євреїв-купців. Через кілька місяців після знайомства Зиґмунд освідчується їй у листі. Й додає: "Я знаю, що ти неприваблива в тому сенсі, як це розуміють художники і скульптори". Чотири роки вони заручені: Фройд не хоче одружуватися без грошей. Їде до Парижа стажуватися у лікаря Шарко, того, який вигадав контрастний душ. Шарко лікує істеричок гіпнозом. Фройд сподівається цього навчитися. Пише нареченій: "Моя маленька принцесо, я приїду з грішми. Я стану великим ученим, і ми одразу одружимося". Та науки гіпнозу він не осилює. Але картина із зображенням сеансу лікаря Шарко відтоді завжди висітиме в його кабінеті.
Зиґмунд повертається до Відня. Одружується. Напозичавши грошей, відриває приватну практику. Одну з кімнат у своїй квартирі обладнує під кабінет. Дає оголошення в газети: "Лікую нервові розлади різного типу". Клієнтів немає. Фройд чекає. Й ось з"явилися перші — прислані друзями-лікарями. Годинами вислуховує їхні скарги. Пробує лікувати електродами, призначає масажі, ванни, відпочинок, дієти, посилене харчування. Результатів нуль.
І тоді Фройд намагається зробити лікування комфортним бодай для себе. "Я не можу, коли мене розглядають по 8 годин на день", — скаржиться. Кладе пацієнта на кушетку, щоб той розслабився. Хай розповідає, що його мучить. Головне, щоб усе йшло з глибин підсвідомості, щоб повністю звільнитися від страхів, комплексів, таємних бажань. Так народжуються основи його методу — психоаналізу.
Грошей ще мало, але справа рушає. Фройд багато працює, пише книжки і статті. Курить по 20 сигар на день. У нього вже інший кабінет: диван із кріслом у головах, приглушене освітлення. Його сеанси коштують дорого:
— Плата за терапію, — каже Фройд, — повинна істотно позначатися на кишені пацієнта, інакше терапія буде нерезультативною.
Аби довести це, щонеділі приймає безкоштовно одного пацієнта і розводить потім руками: хворий не прогресує. Один сеанс — це 40 крон. У ті часи стільки коштував дорогий костюм. Сеанси стають коротшими: 40–50 хв., бо деякі пацієнти можуть говорити годинами.
Половину його обличчя паралізувало, коли їв — їжа йшла носом
Австрійський імператор Франц Йосиф підписує указ про надання Фройдові звання професора-асистента. Нарешті пацієнти хлинули рікою. Психіатр починає заробляти великі гроші. Слави додає й публікація його праці "Тлумачення сновидінь" (1900), написана на аналізі власних снів.
Черга пацієнтів із різних країн до Фройда розписана на кілька років уперед.
У Берліні ж із початку 1930-х нацисти влаштовують кілька публічних спалювань його книжок.
— Який прогрес! У Середньовіччі спалили б мене, тепер же вони задовольняються спалюванням моїх книжок, — коментує Фройд.
Після вторгнення нацистів до Австрії 1938-го в нього відбирають паспорт, конфісковують майно, бібліотеку. Міжнародне психоаналітичне товариство намагається визволити Фройда. Нацисти жадають викупу. Грецька принцеса Марія Бонапарт, яка була пацієнткою Фройда, платить 100 тис. шилінгів за його звільнення. На нинішні гроші — понад чверть мільйона євро.
Але ще не все: професора змушують підписати заяву, що німецька влада, й ґестапо зокрема, ставилися до нього, як належить вченому зі світовою славою. Фройд погоджується, але з умовою: до піднесеної заготовки він хоче додати одне речення. Йому дозволяють. "Із цілого серця можу порекомендувати послуги ґестапо кожному", — дописує він.
Доктор із дружиною та дітьми переїжджають до Лондона. Його сестри загинули в газових камерах.
Іще 1923-го у Зиґмунда Фройда виявили ракову пухлину глотки та щелепи. Відтоді він переніс 33 операції. Йому вирвали всі зуби з правого боку, розітнули губу так, що вона стала схожа на заячу, і видалили частину щелепи. Дірку в яснах прикривав спеціальний протез.
У Лондоні половину його обличчя паралізувало, коли їв — їжа йшла носом. 23 вересня 1939 року лікар Фройда виконав останнє прохання психіатра — ввів йому смертельну дозу морфію.
Фройда називали сексуальним маніяком
В основі всіх вчинків людини лежить статевий інстинкт, стверджував доктор Фройд. Його називали сексуальним маніяком і шарлатаном. Аби змусити припинити "непристойні" виступи, колеги його бойкотували.
Фройд був відвертим, коли йшлося про статеве життя його пацієнтів. І потайним, коли справа стосувалася його власного. "Сексуального збудження для мене більше не існує", — написав він у листі до знайомого, маючи за 40. Казав, що прагне не допускати, щоб сексуальні імпульси бодай якось впливали на його поведінку. "Я одружений", — додавав він.
Йому приписували стосунки із другом-лікарем. Під час однієї із їхніх зустрічей Фройд знепритомнів. Від неконтрольованого гомосексуального почуття, заявляють деякі дослідники.
1856, 6 травня — Зиґмунд (Шльомо) Фройд народився у родині вихідця із Тисмениці, сучасна Івано-Франківщина, Якоба Фройда. Там з"явилися на світ двоє старших братів Зиґмунда. Мати, Амалія Натансон, була другою батьковою дружиною. Народилася в Бродах, нині райцентр на Львівщині, а виросла в Одесі. Була молодшою від чоловіка на 20 років, народила йому семеро дітей. Зиґмунд був найстаршим. Перед тим, як 1860-го осісти в австрійській столиці Відні, родина Фройдів якийсь час жила в Бучачі — нині райцентр Тернопільської області — та рік у Лейпциґу в Німеччині
1876–1882 — по закінченні університету Фройд працює в інституті фізіології. Стажується в Парижі
1886 — одружується з Мартою Бейрнайс. Прожили разом понад 50 років. Єдина їхня суперечка за весь шлюб — чи можна готувати гриби з ніжками. У них народилися три доньки і троє синів
1908 — відкриває Віденське психоаналітичне товариство. Тут збираються не лише медики, а й творча інтелігенція
1922 — Лондонський університет ушановує п"ятьох геніїв людства. Серед них і Зиґмунд Фройд. Психоаналітик стає популярним не лише у Європі. У США гонорари за його лекції сягають десятків тисяч доларів
1939, 23 вересня — помер у Лондоні, тіло кремували
6 
35413
Коментарі