На початку Голодомору 1932–1933-х Володимирові Короташу було 6 років. Він народився і жив у селі Роздол — тепер Голованівський район на Кіровоградщині.
— Родина була небагата, але працьовита. Мали в хаті і біля неї, — пригадує батькові розповіді син Михайло Короташ, 61 рік. — Коли настав Голодомор, рятувати сім'ю заходилася мати Ольга. Вона постійно переховувала їжу з місця на місце. Які тільки схованки не вигадувала, аби активісти не знайшли і не відібрали її. Коли вже не було нічого, то варила юшку з лободи. Голод був сильний, і від людей можна було всього очікувати. Боялися виходити з хат. Говорили, що викрадають серед білого дня людоїди. Та бригади ходили постійно — зі щупами. Все оглядали. Якось зайшли вони в одну хату, а там діти якраз обняли мисочку з якоюсь бовтанкою і хотіли поїсти. Ті взяли миску і викинули додолу. Все, що "нащупали" в хаті, забрали.
Володимир Короташ казав, що він зі своїм батьком вижив завдяки матері.
— Після голоду пішов він у школу і там приймали в піонери, — продовжує. — Пов'язали платок червоний на шию, а батько в той же день прострелив із рогатки портрет Лєніна на стіні. За те чуть всю сім'ю не вислали, але якось обійшлося.
Під час Другої світової війни Володимир Короташ вступив до Української повстанської армії.
— Побачене в дитинстві відбилося на його долі. Він бачив Голодомор — як люди вмирали, як забирали їжу. Це ж не так, як зараз, коли багато інформації — бери і читай. Тоді він сам дойшов до того, що ця влада — зло. Вступив у "Сотню Сталевого". Потім думав перейти на захід, але вирішив: "А хто ж тут буде?" І залишився.
1949-го за участь в УПА Володимира Короташа відправили до Воркути в табір суворого режиму "Речлаг". Працював на шахті №7. Створив підпільну групу, яка виготовила майже 500 гранат. Хотів влаштувати повстання і втекти. Але про це дізналася адміністрація, і його засудили до розстрілу. Перевезли до Вологди, де провів п'ять місяців в одиночній камері смертників.
Його вісім разів виводили й імітували розстріл. Після смерті Сталіна 1953-го вирок замінили на 25 років тюрми й концтаборів. Відправили до Казахстану. Там брав активну участь у Кенгірському повстанні в'язнів.
У січні 2014-го Володимир Короташ приїхав на Майдан у Київ. Підтримував і жертвував гроші для протестувальників. Помер 5 листопада 2017 року.
Коментарі