— Я хочу познайомити тебе із чоловіком, який припаде до душі. За ним усі дами зітхають. Кажуть, він щось середнє між Казановою і Маркізом де Садом, — каже французькій актрисі 36-річній Сарі Бернар її двоюрідна сестра Джин. Улітку 1881-го приходить до театру в Санкт-Петербурзі, де гастролює артистка.
Сара Бернар славилася пристрастю до коханців. Під кінець життя заявила, що їх було понад 2 тисячі. Спала з усіма партнерами по сцені та знаменитостями, спокушала коронованих осіб. Мала стосунки з племінником Наполеона I, їй було цікаво, чи передалася генетично пристрасть імператора. Зблизилась із правителем Австрії Францом Йосифом, королями Іспанії Альфонсо, Англії — Едуардом VII та Італії — Умберто. Користувалася ними та їхніми грішми. Крістіан IX із Данії надав у розпорядження Сари свою яхту, а герцог Фредерік дозволив відпочивати у родовому замку. Від бельгійського принца Анрі де Ліня у 20 років народила сина Моріса. Чоловік пропонував обвінчатися, якщо Сара Бернар покине сцену. Але для неї така умова була неприйнятною.
Джин вживає наркотики й спілкується в колах паризьких морфіністів-театралів. Там зустрічає грека Жака Дамалу. Розуміє, що він сподобається сестрі — на 11 років молодший, вивчав дипломатію, але кинув заради сцени. Змінив своє ім'я Арістідіс на Жак. Має репутацію зухвалого і підступного спокусника. Вживає багато морфію та алкоголю. За ним тягнеться шлейф незліченних скандалів. Із вини Жака розпадається кілька благополучних шлюбів. Одна з жінок мусить покинути країну, інша — вагітніє та отруюється.
"Було неминуче, що відома актриса Бернар і відомий гульвіса Дамала мають нарешті зустрітися. Кожен знав репутацію іншого, — пише біограф актриси П'єр Бертон. — Бернар пишалася здатністю завойовувати чоловіків і зводити їх до рівня рабів. Дамала прославився як мисливець на жінок. Вони були призначені один для одного. Дамала хвалився друзям, що світова зірка потрапить до списку його жертв від одного погляду. Бернар упевнена, що зможе підкорити Дамалу".
Сестра заводить чоловіка за лаштунки до Сари. Він у військовому мундирі та тримає у руці "Московські відомості".
— Це про Вас пишуть: "Великі світу цього осипали казкову принцесу почестями, які, ймовірно, не снилися ні Мікеланджело, ні Бетховену?" — звертається до актриси. — Невже Ви та сама божественна Сара, поглянути на яку приїздив, пишуть, сам правитель Бразилії?
— Так, але це лише був один із імператорів, — зневажливо кидає Сара.
— А ще Вас називають Казановою в спідниці, — притишує голос він.
— А Ви хочете перевірити?
Вона втрачає голову від пристрасті до грека. Він супроводжує артистку на всіх вечірках. На прохання російського імператора Олександра III, Сара Бернар на кілька місяців затримується з виступами у Санкт-Петербурзі. Великосвітська публіка шокована постійними скандалами, в які потрапляють коханці. Вони їх навіть не приховують.
Жак Дамала ходить ресторанами і хвалиться пиякам, що спокусив зірку. Вона на людях зневажливо називає його циганом.
4 квітня 1882-го в Лондоні вони одружуються. Один із журналів публікує карикатуру, на якій грек смикає за мотузочки маріонетку з обличчям Бернар. За три тижні після весілля чоловік вимагає, щоби дружина відмовилася від свого прізвища і взяла його. Отримавши відмову, починає пиячити і зраджувати, принижує жінку.
Сара терпить вибрики та оплачує його рахунки. Хоче вилікувати від залежності наркотиками. Б'є парасолею аптекаря, який поставляє коханому морфій. Дозволяє виступати йому у власному театрі. Платить величезні гонорари, хоча критики вказують на відсутність у Дамали таланту, знань та дикції.
Через наркотики Жак Дамала стає агресивним. Влаштовує істерику на сцені, здирає із дружини спідницю.
— Я не платитиму за твої наркотики і п'яні дебоші, — заявляє Бернар після того. — В клініку влаштую, щоб вилікували. Між нами все скінчено.
Сара уникає чоловіка. Живе з коханцями, але не розлучається. Постійно допомагає йому виплутуватися із проблем, витягує з поліції, дає роботу в театрі. Одна з коханок Дамали народжує від нього дитину і підкидає на поріг Сарі. Та розлючена і хоче викинути немовля в річку. Та її зупиняють друзі, прилаштовують дівчинку в сиротинець.
За кілька років Жак помирає в Парижі від тяжкої наркотичної інтоксикації. Дізнавшись про це, Сара Бернар каже: "Великий талант, але дрібна душа і брудний язик". Протягом року носить траур по чоловікові. Заміж більше не виходить. Пише мемуари "Моє подвійне життя", де про невдалий шлюб не згадує.
Актриси не стало 26 березня 1923-го в Парижі після відмови нирок. Труну несли шість вродливих юнаків, яких вона сама обрала перед смертю.
10 000 доларів запропонували Сарі Бернар за її ампутовану ногу 1915-го. Пошкодила її у коліні за 10 років до того під час виступу. Вилікувати не могла і довго терпіла біль. "Або ампутуйте ногу, або я прострелю її", — заявила якось. Тоді знайшлися бажаючі, які розраховували забальзамувати кінцівку і демонструвати її публіці. Актриса відмовилася. Сім років грала на сцені без ноги, спираючись на стілець.
79 ролей у театрі зіграла Сара Бернар. Серед них Жанна д'Арк, Дездемона і Клеопатра. Одним із найкращих її образів вважається Маргарита Готьє з "Дами з камеліями", яку до 1911 року вона виконала близько трьох тисяч разів. Виступала на 125 сценах світу. Підкорила серця мільйонів неповторною силою голосу. Її називали найзнаменитішою актрисою за всю історію. Вона часто бралася за чоловічі ролі. Першою серед жінок зіграла Гамлета. У 65 років виконала роль 20-річного юнака в "Орленяті".
У квартирі жили пума, шимпанзе, хамелеон та удав
Квартира Сари Бернар у Парижі була застелена перськими килимами. По них вільно розгулювали пума, шимпанзе, хамелеон та повзав удав.
У спальні лежали скелети. Там же була труна із рожевого дерева. Її випросила у матері, коли була ще підлітком. Лікарі гадали, що хвора на сухоти дівчина довго не проживе. У домовині часто вчила ролі та спала. Бувало, кохалася.
Коханці в труні почувалися ніяково, і Сара сміялася:
— Чомусь деякі чоловіки на подібному ложе виглядають не кращими за небіжчиків!
Якось сфотографувалася в труні, вкрита квітами, в білому одязі з заплющеними очима. Це фото стало листівкою і випускалося великими тиражами.
Любила повторювати девіз "Будь-якою ціною". Він був вишитий на подушечках та носовичках, написаний на поштовому папері, серветках, скатертинах і книгах у її домі.
2 
35413
Коментарі