пʼятниця, 23 грудня 2011 09:23

Роман між Марлен Дітріх та Жаном Ґабеном тривав сім років

Автор: фото з сайта www.toutlecine.com
  Марлен Дітріх і Жан Ґабен (праворуч) у фільмі ”Мартен Руманьяк”, 1946 рік. Ця стрічка — єдина їхня спільна робота в кіно. У ній певною мірою віддзеркалилися особисті стосунки акторів. Марлен зіграла світську левицю Бланш Ферран, у яку закохується простий хлопець-будівельник Мартен Руманьяк — Жан Ґабен. Він мріє про сімейний затишок, а звиклу до розкошів і флірту Бланш постійно оточують шанувальники
Марлен Дітріх і Жан Ґабен (праворуч) у фільмі ”Мартен Руманьяк”, 1946 рік. Ця стрічка — єдина їхня спільна робота в кіно. У ній певною мірою віддзеркалилися особисті стосунки акторів. Марлен зіграла світську левицю Бланш Ферран, у яку закохується простий хлопець-будівельник Мартен Руманьяк — Жан Ґабен. Він мріє про сімейний затишок, а звиклу до розкошів і флірту Бланш постійно оточують шанувальники

Танковий корпус французького генерала Філіппа Леклерка вдень 24 серпня 1944-го стояв під Парижем. Солдати відпочивали після вчорашнього бою з німецькими військами й сиділи у танках із відкритими люками. Увечері вони мали очистити столицю від ворога. Раптом невідомо звідки серед танків з'явилася розхристана білявка.

— Жане! Жане! — кликала вона. — Ви не бачили тут Жана Ґабена?

— Марлен, якого дідька ти тут бігаєш? — раптом почула вона за спиною.

— Я хочу тебе поцілувати!

— Звідки ти тут?

— Я шукала тебе по всій Франції. Дізналася, що твоя танкова бригада стоїть під Парижем, узяла джип і приїхала.

Ті двоє стояли, обнявшись, на очах у сотень людей. За кілька хвилин танки рушили далі, й вони знову розлучилися на багато місяців.

Жан Ґабен і Марлен Дітріх познайомилися в липні 1941-го у нью-йоркському кабаре "Паризьке життя". 37-річний актор ледь вибрався з окупованої Франції. Не знав англійської, тужив за батьківщиною й почувався нещасним.

— Не може бути! Жан, як я рада вас бачити! — побачивши Ґабена, вигукнула Марлен. — Сідайте біля мене.

Підвела зніяковілого француза до свого столика. Познайомила зі своїм другом — американським письменником Ернестом Хемінґвеєм. Зав'язалася сяка-така розмова.

— А хочете, я навчу вас англійської та познайомлю із життям Голлівуда? — раптом запропонувала Жанові Марлен. — Не вагайтеся! Я просто хочу зробити щось корисне.

Дітріх переїхала з Берліна до США 1930-го, коли підписала контракт із голлівудською компанією "Парамаунт". Тим часом у Німеччині до влади прийшов Гітлер. Його міністр пропаганди Йозеф Геббельс намагався будь-що повернути Дітріх на батьківщину. На його пропозицію зробити її зіркою №1 Третього Рейху Марлен відповіла:

— Я не ношу коричневого, — натякнула на колір нацистських мундирів.

Актриса прийняла американське громадянство. Допомагала  колишнім співвітчизникам, що їх переслідували нацисти, тікати з Німеччини та знайти в Америці роботу. І багато й успішно знімалася. На свої гонорари утримувала доньку Марію, чоловіка Рудольфа Зібера, його коханку, численних друзів і подруг. За останні роки вона змінила чимало коханців. Тепер от захопилася Ґабеном.

Той теж закохався в Марлен. Хоч її вільне богемне життя йому було не до душі. Жан хотів мати будинок, де міг би спокійно жити з коханою. Вона була готова виконати всяку його забаганку. Невдовзі знайшла невелике бунгало від голлівудських студій. Прасувала коханцеві сорочки, готувала йому печеню й голубці. "Ґабен був безпорадний, немов риба, викинута на берег, — згадувала актриса. — Я кохала його, як дорослу дитину. Опікувалася ним, дбала про його контракти й дім. Та він був власником, упертим і ревнивим. Міг бути водночас і добрим, і жорстоким. Та він завжди мав рацію".

Проте в Голлівуді Ґабенові не щастило. Кілька фільмів, у яких знявся, не мали успіху. До того мав тяжку вдачу, сварився з продюсерами. Урешті-решт лишився без роботи.

— Я більше так не можу, — жалівся він Марлен. — Почуваюся чужинцем у цій країні. Сиджу тут у тепленькому гніздечку, а в цей час мої земляки воюють із фашистами. Я вирішив: їду на фронт.

— Ти хочеш мене покинути? У нас буде дитина.

Ця звістка не зупинила Ґабена. Він вступив до армії генерала Шарля де Ґолля й у квітні 1943-го вирушив до Марокко служити танкістом. Марлен зробила аборт і подалася за коханцем. До Алжиру вона потрапила з трупою акторів, які давали концерти перед американськими солдатами. Знайшла Жана. Вони оселилися в маєтку місцевого магната. Та разом побули недовго — Ґабена перевели до Італії.

Марлен Дітріх давала по кілька виступів на день — співала, танцювала — за будь-якої погоди. Зрештою захворіла на пневмонію. Від смерті її врятував пеніцилін, який берегли для тяжко поранених солдатів. Улітку 1944-го трупу розформували і відправили до США. Та Марлен, аби побачити Жана, вже у вересні вирушила до Франції з новою бригадою артистів.

Після тієї зустрічі під Парижем Марлен повернулася до Америки без копійки в кишені. Роботи не було, тож вирішила знову їхати до Франції — на неї чекав там Жан Ґабен. Дітріх була у пригніченому стані. Він теж сидів без роботи, почалася депресія. "Ніяк не можу звикнути до Жанового життя, — писала вона. — Не можу зрозуміти, чому він такий знервований. Я бачу в місті безліч французьких солдатів без ніг, на милицях, а він повернувся з війни здоровий і неушкоджений. Його нічого не тішить. Я роблю що можу, але дуже втомлююся, бо не можу витягнути його з цієї прірви".

Жан Ґабен хотів, аби вони побралися, щоб у них були діти. Марлен натомість уважала, що одного шлюбу й дитини їй цілком досить. Втомлена від безгрошів'я Марлен хотіла повернутися до Голлівуда. Переконувала Жана поїхати з нею. Та для нього Америка була чужа.

Невдовзі актриса отримала від кіностудії "Парамаунт" пропозицію зніматися у фільмі за великий гонорар.

— Або ти залишишся зі мною, або між нами все скінчено, — не відпускав її Ґабен.

— Мені потрібні гроші! Американські гроші! Справжні гроші! — кричала Марлен.

Просила дочекатися її й поїхала. Ґабен надіслав їй прощального листа: "Ти була, є і будеш моїм єдиним справжнім коханням. Я відчуваю, що втратив тебе, хоча нам було так добре разом. Мене не полишає почуття великого горя, глибокого болю всередині й безмежної печалі. Я хочу, щоб ти про це знала". Звістку, що Жан одружився з 18-річною манекенницею, Марлен Дітріх отримала, коли була в Нью-Йорку. Повернулася до Парижа, винайняла квартиру напроти його будинку. Відчайдушно шукала зустрічей. Аж доки Жан Ґабен не переїхав до іншого помешкання. Надсилала йому листи, він не відповідав.

Якось травневого вечора 1949-го Марлен зайшла до кав'ярні, де часто збиралася паризька богема, і зустріла там Жана Ґабена з дружиною. Той не звернув на неї жодної уваги. Приголомшена, вона попрямувала до виходу. Пройшла поряд із їхнім столиком. Жан і не поворухнувся. Це була остання сцена роману двох кінозірок.

Жан Ґабен мав трьох дітей. Помер 1976-го. Марлен Дітріх пережила його на 16 років.

"Уранці кекс, увечері — секс"

1964-го Марлен Дітріх із тріумфом виступала в СРСР. Познайомилася з радянськими артистами. Якось на одній з акторських вечірок до неї підійшла Фаїна Раневська й поцікавилася:

— Скажіть, а чому ви всі такі худенькі та тендітні, а ми — великі й товсті?

— Просто в нас особлива дієта: вранці — кекс, увечері — секс.

— А якщо не допомагає?

— Тоді обійтися без борошняного.

 

 

1901, 27 грудня — Марлен Дітріх народилася у Берліні в родині офіцера Отто Дітріха

1923, 17 травня — виходить за режисера Рудольфа Зібера (1897-1976). Наступного року з'являється на світ їхня донька Марія Елізабет. Зараз вона живе в США. Із 1924-го до 2005-го знімалася в кіно. Була двічі заміжня. Від другого чоловіка народила чотирьох синів

1930 — Марлен знімається у фільмі Йозефа фон Штернберга "Блакитний янгол", який приніс їй славу. Того ж року переїжджає до Голлівуда, грає головну роль у стрічці "Марокко"

1932 — грає у картинах "Білява Венера", "Шанхайський експрес"

1944 — отримує звання капітана американської армії та їде на фронт

1960 — публікує книжку мемуарів "Абетка життя"

1973 — востаннє знімається в кіно у фільмі "Нещасний жигало". Після того усамітнюється в своїй паризькій квартирі й забороняє себе фотографувати

1992, 6 травня — Марлен Дітріх померла 90-річною у Парижі вві сні, похована в Берліні.

 

Зараз ви читаєте новину «Роман між Марлен Дітріх та Жаном Ґабеном тривав сім років». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

19.06.2011 10:33:53Ім'я46.118.4.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
фігня
17.06.2011 23:50:37батяр91.124.94.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
фуфлижні фотки, фуфлижний фотограф, фуфло повне...
17.06.2011 23:11:49Андрей193.110.113.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Снимок 5 и снимок 8 - На стуле где сидит (или стоит рядом) задержанный, висит одна и та-же сумка. Рядом с задержанным сумку точно не повесят, да и стулья организовали для журнала нарядные... Пистолет просто песня. Надо руководству журнала написать, что их корреспондент списал на взятки квартиру в Киеве :)
17.06.2011 18:50:24Чекист94.179.125.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
- здесь интерестное обсуждение!
17.06.2011 16:46:13Игорь90.151.113.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Вот где настоящие фашисты во главе с жабой Могилевым! Над беззащитными простыми людьми издеваться можно. Твари зажравшиеся.
17.06.2011 11:37:38Демократія і94.145.239.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
За віщо такі муки й тортури людям? Погрожувати та застосовувати міліоцінрам силу - протизаконня!!!
17.06.2011 07:18:54николай88.81.224.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Дональд Вебер чтобы вступить в доверительные отношение с милиции отсасывал у них. Если бы Дональд Вебер дажи хотя бы и присутствовал на допросах он бы обосрался, в гистапо таких методов допроса не было и после этого побоялся бы написать эту статью.
16.06.2011 20:55:34Антон193.109.162.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Ох и фуфло))) А пистолет то - ненастоящий))) Ото б разрешили фотосъёмку тому репортеру!)) ага - разбежались в нашей милиции)) но бомжей прикольных для съемки "подогнали"))
16.06.2011 18:57:371193.75.146.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
пипец ну когда же наш народ начнет думать. где хоть одно фото мента. и где вы видели такой гламурный макаров(пистолет) хромированный как на первом фото. чистая постанова! таких фото можно сделать(и даже покруче) в любой хрущевке. но черт то копейку за репортаж срубил! кстати история по теме - когда то к нам приехали представители организации врачи без границ и решили пройтись по киеву. спустились в метро и увидели парализованную женщину нищенку с безногим ребенком и решили им помочь. так вот парализованную догнали а безногого ребенка догнать не смогли....
16.06.2011 18:43:43Олег79.110.139.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Нормальные люди не попадают в милицию.
Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути