четвер, 02 вересня 2010 20:18

Перші пояси вірності жінки вдягали від зґвалтування

"Пояс вірності із замком тільки посилює невірність дружини", — жартували років 400–500 тому. На одному тодішньому гобелені зображено, як дружина з вікна махає хусткою рицареві, що від"їжджає. На грудях у нього висить ключ, на який він замкнув її пояс вірності. А з кущів біля дороги визирає молодий паж, у нього в руці — такий же ключ.

Тепер історики розділилися, чи існували взагалі пояси вірності. Одні вважають, що насправді їх не було, бо згадуються лише в легендах і переказах. А експонати, виставлені в європейських музеях, — підробки XIX ст. Як-от пояс вірності, що з 1846 року стояв на вітрині Британського музею. 1996-го експонат забрали з експозиції, бо вчені довели, що це фальсифікат. Хоч виявити це непросто: автори підробок нерідко використовували справжні старовинні матеріали попередньої епохи. Приміром, два несправжні пояси вірності були зроблені із середньовічних собачих ошийників.

Другі вчені доводять, що пояс вірності таки існував. І перша історична згадка про нього — 28 серпня 1405-го. Того дня німець Конрад Кайзер фон Ейштатт закінчив військовий трактат "Белліфортіс". У ньому помістив ілюстрацію пояса вірності з коментарем: "Це важкий залізний пояс, яким закриваються жінки Флоренції". Їх носили, щоб захиститися від зґвалтування завойовниками. Цим і пояснюють, що пояс потрапив на сторінки військового трактату.

Перший справжній пояс вірності археологи виявили в австрійському місті Лінці на скелеті жінки, похованої в XVI ст. Небіжчиця лежала в олов"яній труні, що свідчить про її високий статус. Цим періодом і датують початок масового виробництва "поясів вірності". До металевого пояса на талії майстри кріпили металевий перехват між ногами з невеликими отворами для справляння природних потреб. По боках пришивали шкіряні прокладки, аби шкіра не натиралася до крові.

Найкращі пояси вірності виготовляли в італійських містах Берґамо й Венеції. Тому вироби отримали назву "берґамський замок" або "венеціанська решітка". Серед чоловіків модною була фраза: "Замкнути дружину або коханку на берґамський лад". Юнакові, який просив руки дівчини, її мати з гордістю розповідала, що та з 12 років носить "венеціанську решітку". Ключ від неї віддавала женихові в день весілля. Після цього наречені усамітнювалися в кімнаті. За якийсь час жених виходив й оголошував, що "замки до воріт раю виявилися неушкодженими".

У ХVІІ ст. майстри ускладнили конструкцію замка в поясі вірності. Тепер, коли механізм намагалися відкрити стороннім предметом, він затискав стержень і "відкушував" шматок металу. Чоловік міг легко вирахувати, скільки разів і чим намагалася відімкнути пояс вірності його дружина. Але за окрему й солідну плату майстри виготовляли другий ключ від замка й віддавали його дружині або її коханцеві.

Зараз ви читаєте новину «Перші пояси вірності жінки вдягали від зґвалтування». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути