Композитор Вольфганг Амадей Моцарт майже не виїздив з Австрії: народився у Зальцбурзі, а помер у Відні. Проте він мав шанс стати не лише австрійським, а й українським  композитором.

Українські мелодії Моцарт почув у Відні, де оселився 1781 року. Там мешкало чимало галичан, деякі заробляли на хліб  вуличним музикуванням. Якось ідучи у своїх справах, Вольфганг Амадей почув гру одного такого віртуоза. У невдовзі створеній опері "Викрадення з сералю" можна почути варіації на теми українських пісень. Їх він використав і в 12-й фортепіанній сонаті.

Одружуватися 25-річний Моцарт не збирався. На сімейне життя дивився практично: "Щиро кажучи, мені потрібна лише заможна дружина", — писав він батькові. Та наступного року вчинив навпаки: одружився з небагатою донькою своєї хатньої господині, 18-річною красунею Констанцою Вебер.

Моцарт мав багато учнів, отримував солідні гонорари за концерти. Його опери йшли у багатьох театрах. Проте дружина витрачала більше, ніж заробляв чоловік. Він не хотів ні в чому обмежувати Констанцу, тому почав улазити в позички.

У сім"ї з"явилися діти. Із шести вижили двоє. Констанца почала хворіти. Родинні витрати зросли, а заробітки композитора катастрофічно падали. До 1790 року у нього були вже лише борги. Моцарта переслідували кредитори. Заробляв він тоді переважно уроками, але поступово втрачав учнів. Остання учениця пішла від нього, коли Моцарт став позичати гроші в її чоловіка.

Констанці призначили термінове лікування на водах у Баден-Бадені. Композитор узяв у лихваря значну суму під великі відсотки.

Мені потрібна лише заможна дружина

Надії Моцарт пов"язував із новою оперою "Так роблять усі". Її замовив імператор Йосиф II. Але невдовзі після прем"єри цісар помер. Новий самодержець, Леопольд ІІ, ігнорував Моцарта. Його не запросили до Франкфурта на коронацію. Однак Моцарт вирішив їхати туди сам. Серед гостей він сподівався знайти мецената. На цю подорож композитор узяв у лихваря 800 гульденів, з умовою повернути 1000. Але додому повернувся ні з чим.

Кредитори винесли з хати злісного боржника меблі та столове срібло. Моцарт написав слізного листа своєму благодійникові Пухбергу, який часто допомагав йому грошима. Але той надіслав лише 25 гульденів, а борги композитора сягнули кількох тисяч. Тоді він звернувся до підпільних лихварів. Половину суми вони давали готівкою, а решту — підозрілими товарами, що їх Моцарт мав сам продавати. Він влазив у нові борги, щоб погасити старі.

Вольфганг Амадей почав подумувати про від"їзд за кордон. Директор італійського театру в Лондоні О"Рейлі запросив його на півроку до британської столиці. Запропонував творчу свободу, гонорар за твори, які той напише в Лондоні, і окремий заробіток від сольних концертів.

Пропозиція виглядала казковою, але Моцарт несподівано відмовився. Бо отримав інше запрошення.

1790 року до австрійської столиці прибув новий посол Російської імперії — 38-річний граф Андрій Розумовський, син українського гетьмана Кирила Розумовського. Він влаштовував у резиденції музичні вечірки, на які запрошував композиторів, художників, письменників. Серед них був і Моцарт.

Розумовський і сам пізніше грав у струнному квартеті. Композитор приязно ставився до посла. Незабаром вони заприятелювали.

У цей час князь Григорій Потьомкін, могутній фаворит імператриці Катерини ІІ, захотів перетворити приєднані до Російської імперії землі — так звану "Новоросію" — нинішній південь України — на процвітаючий край. Князь вирішив зібрати звідусіль найкращих артистів і музик, щоб позаздрив навіть столичний Петербург.

Потьомкін наказав послам підшукати за кордоном талановитих людей. Заприятелювавши з Моцартом, Андрій Розумовський швидко переконався, що кращої кандидатури годі й шукати. Адже його віденський друзяка — блискучий музикант з європейським іменем і невтішним фінансовим становищем.

Розумовський переконував композитора відвідати володіння князя Потьомкіна. Пообіцяв особистий патронат благодійника, який фактично є другою особою в імперії. Моцарт зацікавився.

Але в перемовинах настала пауза. Композиторові замовили в Празі оперу "Милосердя Тита". Той терміново подався до Чехії. 15 вересня 1791 року Розумовський звітував Потьомкіну: "Я докладаю всіх зусиль, щоб відправити до Вас першого клавесиніста й одного з найкращих композиторів Німеччини — на прізвище Моцарт — який, маючи тут певне невдоволення, погодився здійснити таку подорож. Нині він у Богемії, проте незабаром повернеться. Якщо Ваша світлість дозволить мені, я його запросив би ненадовго, а лише заради того, щоб поїхав до Вашої світлості, аби Ви його послухали та, якщо вважатимете за потрібне, узяли б до себе на службу".

Як і батько, Франц Ксаверій був охочий до жінок

Якби це справді відбулося, Моцарт мешкав би в Херсоні. Тоді там була "маленька Європа". Будинки проектували архітектори з Франції, Голландії, Німеччини. Місто мало власний монетний двір. Там повідкривали представництва численні зарубіжні компанії. Моцарт не почувався б самотньо. Можливо, він став би фундатором місцевого Оперного театру, який нині носив би його ім"я.

Але 5 жовтня Потьомкін помер. І Моцарт залишився у Відні. До нього навідався таємничий незнайомець з вимогою завершити замовлений торік "Реквієм". "Уже настав час закінчувати", — сказав. Моцарт, який почувався зле, уявив, що це — знак, і його кончина теж не за горами. Коли він працював над "Реквіємом", був у зажурі. 5 грудня, у віці 35 років, композитор помер. У нього вдома залишилося всього 60 гульденів готівки.

1808 року до Львова приїхав син Моцарта, Франц Ксаверій. Він навчав музики нащадків з польських аристократичних родин Потоцьких, Чарторийських, Сапіг.

Як і батько, він був охочий до жінок. Невідомо, чи вдалося якійсь спритній галичанці зв"язати його узами Гіменея. Але у Львові Франц Ксаверій прожив майже три десятиліття.

Він створив тут першу в місті музичну школу. Багато гастролював Україною, бував у Києві та Житомирі. З успіхом виконував батькові та власні твори. Жартівливу українську пісеньку "У сусіда хата біла" Моцарт-молодший використав у фортепіанних варіаціях ре-мінор.

У віці 47 років Франц Ксаверій залишив Україну. За сім років він помер у Відні.

1756, 27 січня — Вольфганг Амадей Моцарт народився в Зальцбурзі в заможній родині скрипаля
1770 — пише оперу "Мітридат, цар Понту", дія якої відбувається зокрема в Криму
1782, 4 серпня — узяв шлюб із Констанцою Вебер
1786–1787 — прем"єри найвідоміших опер Моцарта: "Весілля Фігаро", "Дон Жуан"
1789 — у композитора почалися фінансові проблеми
1790 — познайомився з Андрієм Розумовським
1791, 26 липня — народився син Франц Ксаверій ("львівський Моцарт"); із шести дітей Моцарта вижило двоє
1791, літо — веде переговори з Розумовським про поїздку в Україну
1791, 5 грудня — помер у Відні
1808 — до Львова приїхав Франц Ксаверій Моцарт
1842 — смерть Констанци Моцарт

×