13 січня, а старим стилем 31 грудня, припадає свято Меланії, а наступного дня — Святого Василія. Вечір перед старим Новим роком називають Маланкою, Багатою кутею, Щедрим вечором, Щедрухою, Голготухою. На святковому столі має бути багато м"ясних страв — ковбаси, смажене порося з хроном, холодець, печеня, шинка. Колись пекли пироги, робили вареники та гречані млинці на свинячому смальці. Вечеря має бути "щедрою" — щоб цілий рік "щедрилося". Готують також кутю.
— Товкли товкачем ілі пшеницю, ілі ячмінь — як і на Святвечір — і варили мама кутю, — розповідає 82-річна Катерина Котенко із села Подоли Куп"янського району на Харківщині. — Варили узвар із сухих хруктов. На покуті сєнце, туди кутю ставили. А вечором їли цю кутю. І вже як несуть її, то все казали: "Котіться, лупіться, до тисячі плодіться". І на покуті під ікони становили. Потрусить соломки і нас заставляли: "Качайтесь по соломі, щоб оті ж ягнята лупились".
Передноворічну ніч колись вважали чарівною. Тоді на мить відкриваються небеса, і якщо задумати бажання, воно обов"язково збудеться. Також можна зрозуміти мову тварин і побачити скарби — вони горять з-під землі вогнем. Казали, що піч, яка працює цілий рік, на Василя танцює, бо "вона віддається" — виходить заміж.
— У нас на Багату кутю батько Мороза кликав, — згадує 72-річна Зінаїда Закопайло із цього ж села. — Ото візьме у миску кутю, ложку, двері відкриває і стає на порозі: "Мороз, Мороз, іди до нас вечеряти!". Отак тричі погукав, а тоді: "Не прийшов? Ну тоді не морозь наших бичків-теличків, баранчиків-ягничків, жита й пшениці та всякої пашиниці!". Це, значить, шоб літом приморозків не було. Ми малі було лізли під стіл і квохтали-ґелґотали, бекали-мекали. Це шоб курочки, гусочки, телятка й овечечки водилися.
Можна зрозуміти мову тварин і побачити скарби
14 січня зранку хлопці ходять посипати.
— Засівають зерном: пшеницею, пшоном чи просом з кармана, — сміється Тамара Коровченко, 68 років, із села Богородичне Слов"янського району на Донеччині. — Обсипе тебе так, шо і ти весь, і на шкафу, і на кроваті.
Це зерно збирають і віддають курям, щоб вони добре неслися. Давніше господар ним починав навесні засівати ниву.
Тамара Анатоліївна розповідає, що від Різдва до Нового року не виносили сміття з хати — "щоб не винести з ним і своєї долі". Ним підсипали дерева у садку, які обв"язувала солом"яним перевеслом і примовляли: "Я тебе підсипаю, підв"язую і приказую, шоб ти родило і дітей кормило!". Фруктові дерева, які не давали врожаю, "лякали", замахуючись сокирою:
— Була в мене вишня, 15 років не родила. Цвіте, як калина, а не родить. Так я в том году прийшла, топор взяла, але рука не піднялася. Так вона мені так вродила!
3 
1
Коментарі