Журналіст 31-річний Семюель Клеменс 1867-го піднімається на борт туристичного корабля "Квакер-Сіті". У кишені його модного жакета квиток і пачка свіженьких доларових купюр. Це подарунок полковника МакКомба, давнього прихильника Клеменсової творчості. За кілька хвилин письменник вирушить у круїз Європою та Близьким Сходом. Планує написати оповідь "Простаки за кордоном".
— Франція, Італія, Греція, Росія, Палестина, — бурмоче під ніс маршрут подорожі, крокуючи до своєї каюти.
— Це він! Це Марк Твен! — несподівано вигукує одна з пасажирок корабля і кидається йому назустріч.
Незвиклий до жіночої уваги й сором"язливий Клеменс, який публікується під псевдонімом Марк Твен, інстинктивно пірнає в найближчу каюту і швидко зачиняє за собою двері. Він досі не вміє поводитися з жінками й лишається незайманим.
— Чарльз Ленґдон із Елмайра, штат Нью-Йорк, — раптом чути голос з іншого кутка кімнати.
П"яний довготелесий юнак підходить до письменника й протягує йому склянку віскі.
— Клеменс, Семюель Клеменс, — приходить до тями і представляється той. — Вибачте за вторгнення. Я вже йду.
Але юнак наче не чує. Саджає гостя в крісло, доливає у склянку віскі й заводить розмову про своє життя. Скаржиться на скупість батька, сімейний вугільний бізнес й бідкається про долю красуні-сестри. Показує її фото.
Клеменс закохується з першого погляду.
— Не міг дочекатися, коли скінчиться моя подорож і я нарешті побачу її. Пам"ятаю, ледь не збожеволів, коли наш маршрут пролягав через Росію й корабель кинув якір в порту Одеси. Які там були дівчата! Дефілювали пляжем у самій білизні. Здавалося, що Господь випробовує мене. У кожній із красунь я бачив Лайві.
Семюель здобував її прихильність три роки. Пустив у хід увесь свій розум, освіченість і гумор. Але найбільше дівчина вподобала в письменникові його вміння перетворюватися на слухняну вівцю після кількох легких дотиків до її руки.
Батько Лайві дає Клеменсу $12 тис., щоб той купив одну з місцевих газет. Він не хотів ганьбитися перед вищим світом Америки заміжжям доньки з простим журналістом. До вівтаря Семюель іде власником видання.
Перша шлюбна ніч стає великим випробуванням для нього. Брак досвіду та його вроджена безініціативність змушують Лайві взяти все у свої руки. Відтепер їхнє інтимне життя повністю залежало від її уподобань, настрою і самопочуття. Письменник опинився на короткому повідку й замість опиратися підраховував:
— Чоловік здатний здійснювати по 100 статевих актів щороку впродовж 50 років. Жінка за рік може здійснити до 3 тисяч актів, тобто по вісім-дев"ять за день протягом усього свого життя. Отже, усього чоловік здатен на 5 тисяч актів, а жінка на 150 тисяч. Значить, кожна жінка мусить мати гарем.
Лайві подобалося керувати у ліжку. За рік подружнього життя вона навчила Семюеля виконувати всі свої забаганки й почала керувати ним і в повсякденному житті.
— Вона редагувала все, що я писав, — розповідав у листах до друзів Марк Твен. — Її втручання стосувалися не лише моїх творів, а й мене самого. Я б перестав носити шкарпетки, якби вона лишень натякнула, що це аморально.
Відраду письменник знаходив в еротичних есе, де виливав усю свою сексуальну енергію. Їх він приховував від Лайві. Найкращим твором цього жанру вважають його "1601 рік: розмови біля каміна": королева Англії разом з прислугою діляться сексуальним досвідом. Тут Семюель виклав свою теорію "про свічку":
"Упродовж 23 днів щомісяця, якщо тільки вона не вагітна, із семи років і до смерті жінка готова до активних дій. Вона, як підсвічник, який завжди готовий прийняти свою свічку. У чоловіка активність проявляється із 16 років, а з віком втрачає свою якість. На відміну від його прабабусі, яка все ще може робити це, як дівчинка. Підсвічник завжди готовий прийняти свічку. Але та з плином часу м"якшає, а згодом узагалі не може стояти прямо".
По смерті дружини 1904 року письменник почав проявляти інтерес до малих дівчат. Організував клуб дозвілля "Акваріум" для панянок від 13 до 15 років. Його любов була платонічною. Ставши у 50 імпотентом, він знаходив утіху лише в спогляданні прекрасної половини.
Із семи років і до смерті жінка готова до активних дій. Вона, як підсвічник, який завжди готовий прийняти свою свічку
— Коли він з"являвся в новому місці, то одразу шукав там маленьких дівчат, — згадувала його секретарка Ізабель Ліон. — Щойно його очі знаходили пару тендітних ніжок, ноги самі несли містера Клеменса туди. А якщо в дівчинки на голові ще й був пишний бант, то це для нього було вершиною блаженства.
А от відверті залицяння секретарки не викликали в нього нічого, крім відрази.
— Я просто не можу лягти з нею в ліжко, — писав в листі до приятеля. — Краще я зроблю це з восковим манекеном, ніж із цією жінкою.
Письменник помер, так і не піддавшись чарам пані Ліон. 21 квітня 1910 року він не опритомнів після чергового нападу стенокардії.
Багато виразів з уст Семюеля Клеменса відразу ставали афоризмами, а ситуації з його життя — анекдотами. Найдотепнішим американці вважають такий:
— Ви чарівні, — зробив якось комплімент одній панночці Марк Твен. Та не виявилася прихильником його творчості й відповіла:
— На жаль, про вас цього сказати не можна.
— А ви вчиніть, як я — збрешіть.
1835, 30 листопада — Семюель Клеменс, який згодом узяв псевдонім Марк Твен, народився у сім"ї американського купця зі штату Теннессі, був шостим із семи дітей
1848 — через смерть батька від пневмонії змушений іти працювати помічником у друкарню. Набирає статті на верстатах, а за рік редагує гумористичні тексти
1859 — працює лоцманом на річці Міссурі. Водночас є винахідником — придумав шафу з висувними полицями, машинку для зав"язування краваток і блокнот з відривними аркушами
1862 — уперше друкується під псевдонімом Марк Твен. Склав його із двох термінів морської навігації. Так називали мінімальну глибину, придатну для проходження річних суден. Псевдонім ставить під гумористичною розповіддю про пошуки скарбів американцями в часи "золотої лихоманки" для місцевої газети штату Вірджинія
1867 — публікує першу збірку оповідань "Відома жаба із Калавераса". А через дев"ять років видає "Пригоди Тома Сойєра". Книжка перекладена 25 мовами й лягла в основу сюжету 13 фільмів
1910, 21 квітня — Марк Твен помирає від нападу стенокардії. Його будинок у Гартфорді, столиці штату Коннектикут, перетворили на музей. Самого письменника, який за життя видав 43 книги, оголосили національним надбанням Сполучених Штатів
3 
1
Коментарі