середа, 30 травня 2018 06:40

Коханка Вольтера померла за кілька днів після пологів

Автор: www.toluna.com
  Моріс Кантен де Латур ”Франсуа-Марі Аруе, відомий під іменем Вольтер”, 1736 рік. Зображений на портреті філософ народився 21 листопада 1694-го в Парижі. Ім’я Вольтер створене за допомогою скорочення і перестановки букв справжнього прізвища. Батько-суддя хотів, щоб син став юристом. Той, навчався в єзуїтському коледжі, але закинув право й почав писати вірші, п’єси та романи. На зібрані гонорари зміг придбати маєтки у Швейцарії і два у Франції. Хворів на рак передміхурової залози. 30 травня 1778-го священик пропонував важкохворому Вольтеру зректися Сатани і прийняти Бога. ”Зараз не найкращий час, щоб наживати нових ворогів”, — відповів той і помер. Його поховали в абатстві у Шампані. Під час Революції 1791 року перепоховали в Пантеоні у Парижі, де покояться найвидатніші люди Франції. Його тіло викрали на початку ХІХ ст. і знищили в ямі з негашеним вапном. Труна Вольтера нині зберігається в Пантеоні. Серце, ще перед похованням узяв собі маркіз де Вільєт, який був прихильником філософа і зробив його музей. Урна з органом зберігається в Національній бібліотеці. На ній написано: ”Серце моє тут, а дух мій усюди”
Моріс Кантен де Латур ”Франсуа-Марі Аруе, відомий під іменем Вольтер”, 1736 рік. Зображений на портреті філософ народився 21 листопада 1694-го в Парижі. Ім’я Вольтер створене за допомогою скорочення і перестановки букв справжнього прізвища. Батько-суддя хотів, щоб син став юристом. Той, навчався в єзуїтському коледжі, але закинув право й почав писати вірші, п’єси та романи. На зібрані гонорари зміг придбати маєтки у Швейцарії і два у Франції. Хворів на рак передміхурової залози. 30 травня 1778-го священик пропонував важкохворому Вольтеру зректися Сатани і прийняти Бога. ”Зараз не найкращий час, щоб наживати нових ворогів”, — відповів той і помер. Його поховали в абатстві у Шампані. Під час Революції 1791 року перепоховали в Пантеоні у Парижі, де покояться найвидатніші люди Франції. Його тіло викрали на початку ХІХ ст. і знищили в ямі з негашеним вапном. Труна Вольтера нині зберігається в Пантеоні. Серце, ще перед похованням узяв собі маркіз де Вільєт, який був прихильником філософа і зробив його музей. Урна з органом зберігається в Національній бібліотеці. На ній написано: ”Серце моє тут, а дух мій усюди”

— Я почула в Парижі від друзів, що ви тут і вам загрожує викриття. Я вмисно з чоловіком примчала сюди, щоб висловити вам своє захоплення і повагу. Запрошуємо жити до нашого замку Сіре-сюр-Блаз у Шампані, — каже маркіза Емілія дю Шатле до філософа Вольтера біля його дому у французькому місті Руан улітку 1733-го.

38-річний Вольтер виходить гуляти лише вночі, бо переховується від паризької поліції. Його хочуть ув'язнити за сатиричну поему "Орлеанська діва", в якій висміяв владу. Він уже двічі відсидів і більше не хоче. Вертаючись, помітив чоловіків із палицями біля свого житла. Одразу згадує випадок у Парижі, коли на нього напали слуги герцога Роган-Шабо і відлупцювали на вулиці за неприємний памфлет. Раптом у світлі місяця з'являється струнка вершниця з пір'ям на капелюсі в супроводі ще одного вершника. Чоловіки з палицями неохоче розходяться.

Філософ вклоняється рятівникам. 26-річна Емілія дю Шатле — відома у Франції письменниця, фізик, філософ і математик. Вона перекладає з латини на французьку мову праці англійця Ісаака Ньютона й вирішує найскладніші геометричні задачі. Має трьох дітей, але з чоловіком не живе. Заводить романи з відомими людьми.

Вольтер приймає запрошення. Живе у її замку протягом 15 років. Дружить із господинею і стає її коханцем. За його гроші маркіза перебудовує замок. У ньому з'являються лабораторія і бібліотека. Емілія і Вольтер працюють у них разом. У невеликому театрі в замку ставлять його п'єси. Проводять зустрічі літераторів, дослідників природи й математиків.

— Вона трошки пастушка. Правда, пастушка в діамантах. Із напудреним волоссям і у величезному платті, — каже Вольтер про Емілію.

Інколи вони сваряться, тоді через кімнату літають тарілки. У гніві жінка хапається за ніж.

"Я більше не поїду до Парижа, щоб не піддавати себе сказу заздрощів і забобон, — пише філософ до друга. — Маркіза для мене більше, ніж батько, брат або син. У мене тільки одне бажання — жити загубленим у горах Сіре".

Вона ж виводить на стіні у своєму саду: "Самотність — щастя, коли можна мати хорошу книжку й великого друга".

1748-го Вольтера й Емілію запрошує до себе в замок Люневіль у Франції колишній польський король Станіслав Лещинський. Любить оточувати себе геніальними людьми. Там Емілія закохується у молодшого на 10 років придворного Сен-Ламбера. Вольтер застає коханців і одразу наказує подати йому карету.

— Будьте ж мудрі, друже мій, — зупиняє його маркіза. — Я знаю, ви завжди дбали про моє здоров'я. Ви схвалювали режим, який найбільше підходив, і любили мене так довго, як тільки могли. Але ви самі зізналися, що не можете довше продовжувати без шкоди для вашого здоров'я. Невже ж ви будете сердитися, якщо один із друзів зважився допомогти вам?

— Добре, пані, — відповідає Вольтер, який і справді часто дорікав подрузі за надмірну чуттєвість і просив її стримувати свої сексуальні бажання. — Завжди виходить так, що ви маєте рацію. Але будьте обережні й не робіть таких речей на моїх очах.

Наступного дня зустрічається із Сен-Ламбером і простягає йому руку.

— Мій любий хлопчику, я все прощаю. Винен у всьому я. Ви в такому віці, коли подобаються і люблять. Я — стара, хвора людина, й ці задоволення вже не для мене.

Жінка вагітніє від коханця. Народжує дівчинку і за кілька днів після пологів помирає. Невдовзі дитини теж не стало.

У смерті коханої Вольтер звинувачує себе. Пише другові д'Аржанталю: "Я не тільки втратив свою кохану. Я втратив половину себе самого. Не стало душі, створеної для мене, та подруги, яку я знав з її колиски".

Він проживе ще 29 років. Але більше не пише таких блискучих творів, як раніше. Нарікає на відсутність його музи, порадниці, коханки і друга Емілії дю Шатле.

6 тисяч 814 книжок і 37 томів із рукописами становила бібліотека Вольтера. У ній збереглися 12 тис. листів від 700 осіб. Серед них австрійський імператор Франц І, шведський король Ґустав III, пруський король Фрідріх II Великий і польський Станіслав Август Понятовський, російська цариця Катерина ІІ. Вона й викупила бібліотеку мислителя за 30 тис. руб. золотом у його племінниці. Для цього спорядила корабель. Бібліотека зберігається в Петербурзі.

Цитати Вольтера, що стали крилатими

"Вірити в Бога неможливо, не вірити в нього — абсурдно"

"Подумай, як важко змінити себе самого, і ти зрозумієш, наскільки мізерні твої можливості змінити інших"

"Чоловік повинен допомогти жінці бути слабкою. Сильною вона може бути й без нього"

"Читаючи авторів, які добре пишуть, звикаєш добре говорити"

"Кінець життя сумний, середина нікуди не годиться, а початок смішний"

"Всі жанри хороші, крім нудного"

"Якби бога не існувало, його треба було б придумати, інакше як багаті могли б захищати свої багатства від бідних"

"Численність фактів і творів зростає так швидко, що в недалекому майбутньому доведеться зводити все до витягів і словників"

"Я не згоден із тим, що ви говорите, але буду до останньої краплі крові захищати ваше право висловити власну точку зору"

Зробив відомим Мазепу в Європі

Вольтер написав "Історію Карла XII". Вона вийшла друком 1730-го і оповідає про похід шведського короля на територію України. Описує бій під Полтавою й перехід Карла ХІІ й гетьмана Івана Мазепи в Туреччину після програної битви.

"Україна завжди прагнула бути вільною, але оточена Московією, державами Падишаха й Польщею, мусіла шукати собі протектора й тим самим пана в одній із цих держав, — йдеться у творі. — Найперше піддалася вона під протекцію Польщі, яка поводилася з нею як уже із занадто уярмленою. Опісля віддалася москалеві, який — наскільки лише міг — порядкував нею неначе рабом. Спочатку українці користувалися привілеєм обирати самим собі володаря під назвою генерала. Але скоро позбавлено їх цього права й їхнього генерала наставляв московський двір. Тим, хто займав тоді це становище, був Мазепа. Вищість його освіти приспорила йому велику повагу серед козаків. Його слава росла з дня на день і спонукала царя зробити його володарем України. Обідаючи з царем у Москві, цей імператор загадав йому приборкати козаків і зробити цей народ покірнішим. Мазепа відповів, що стан України й характер цієї нації є непереможними перепонами для цього".

Далі француз пише, що цар назвав гетьмана зрадником і загрозив посадити його на палю. Той повернувся в Україну і запланував повстання.

"Він постановив бути незалежним і створити собі могутнє королівство з України й решток російської імперії, — пише про Мазепу Вольтер. — Це був муж відважний, підприємливий і надзвичайно працьовитий, хоч і глибокої старости. Він уклав потаємно союз зі шведським королем, щоб приспішити упадок царя й із цього скористатися".

Вольтер впливав на формування нового способу суспільного мислення й світогляду, його твори мали колосальний успіх у читацької публіки ­всієї освіченої Європи. Інформація про Мазепу у викладі Вольтера надихнула Джорджа Байрона й Віктора Гюго теж написати про українця.

Зараз ви читаєте новину «Коханка Вольтера померла за кілька днів після пологів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути