Вівторок, 03 червня 2008 15:15

Личинка шовкопряда за місяць з"їдала тонну листя

Автор: фото: mk.archives.gov.ua
  Працівнииця годує тутового шовкопряда в колгоспі імені Леніна Врадіївського району на Миколаївщині, 1958 рік
Працівнииця годує тутового шовкопряда в колгоспі імені Леніна Врадіївського району на Миколаївщині, 1958 рік

— Шовківництвом у Радянському Союзі почали займатися за наказом Сталіна ще до війни, — розповідає 74-річний Григорій Тарасов, колишній керівник "Укршовктресту". — Тоді створювалися парашутно-десантні війська. А для парашутів потрібен шовк.

До 1980-х в Україні вирощуванням тутового шовкопряда займалися майже 2 тис. господарств у 15 областях, на 43 тис. га плантацій шовковиці. Щороку мали 1,3–1,4 тис. т.

— Вирощували у спеціальних приміщеннях — шовководнях, — розповідає 52-річний Анатолій Корнєєв, колишній директор господарства "Шовкорадгосп" з Великолепетиського району Херсонщини. — Починалося із яйця гусені розміром з макове зернятко. За місяць вона з"їдала тонну листя й ставала як людський палець.

Згадує, що років 30 тому в радгоспі було 114 га шовковиці. З одного виходило до 3 т листя.

Сезон вирощування шовкопряда починався після травневих свят. Якщо було холодно, то приміщення прогрівали. За радянських часів дизпальне коштувало 3–5 коп., електроенергія — 1,5 коп., вугілля — 10–15 крб/т. Та все одно виробництво було збитковим — держава дотувала майже дві третини витрат за рахунок підвищених закупівельних цін. Але робітниці отримували добре — по 200–250 крб на місяць.

Збирали кокони вручну. Це треба було зробити за 2–3 дні, тому гукали на поміч рідних і близьких. Кокони зсипали в очисні машини. У них знімали верхній шар шовкової нитки. Після сушки сировину відправляли на пункти переробки. В Україні їх було два — Запорізька кокономотальна фабрика й Київський шовкоткацький комбінат.

Український шовкопряд, виведений нашим Інститутом шовківництва, був найкращим у світі. Нитка з нього виходила надзвичайно міцною, еластичною. З одного кокона досягала півтора кілометра безперервно. Нею забезпечували весь СРСР. Робили шовк для армійських парашутів і використовували для хірургічних операцій. Також виготовляли крепдешин.

Коли зросли ціни на енергоносії й держава припинила дотації, шовківництво в Україні занепало. Сушарні та фабрики порізали на брухт.

Зараз ви читаєте новину «Личинка шовкопряда за місяць з"їдала тонну листя». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода