Віника людина вперше взяла до рук, коли перейшла до осілого способу життя. У неї з"явилося постійне житло, в якому треба було підтримувати бодай сякий-такий порядок. Сталося це приблизно 9–10 тис. років тому — в епоху неоліту.
В Україні віник споконвіку вважають жіночим знаряддям. А його виготовлення — справою суто чоловічою. Батько 42-річної Світлани Шкіль із Полтави працював начальником автотранспортного підприємства, але все життя у вільний час в"язав віники. Цим ремеслом займалися його батько й дід, від них чоловік і навчився.
— Це в нього таке хобі було, — пояснює жінка. — Віники робив з усього, з чого міг. Зараз їх найбільше роблять із сорго. Його сіють на городі, полють, а в кінці збирають і сушать. Потім на ті мітьолочки надягають мішок або тряпку і б"ють ціпом або палкою — оббивають катишки, насіння. Тоді розпарюють в кип"ятку й починають в"язати віника.
Для стандартного зазвичай беруть три пучки сорго. Один — приблизно стільки, скільки схопить чоловіча долоня. Кожен пучок обв"язують попередньо розпареним ликом із верболозу. Потім складають їх докупи і зв"язують ним же. Що тонша ручка й ширша робоча частина, то кращим вважається віник. Світлана каже, що роблять віники й на п"ять пучків, але нечасто — хіба що хтось спеціально потребує такого великого.
— А колись робили віники із віниччя, — продовжує. — Воно росте на купах гною. До Великодня виростає на метр. Очищають його, сушать. Молоду березу на віники заготовляють так десь із середини квітня і до початку липня. Це вже йде на мітли — у дворі замітати. Надягаєш на довгу палку, зв"язуєш — і вперьод.
Добрі мітли виходять також із вільхи. Гілля молодої липи для віника рвуть, коли вона цвіте — віття тоді м"яке й легко в"яжеться.
— Віники з терну колись цінували ті, у кого на підлозі лежав палас чи ковйор, — веде далі Світлана. — Раніше ж пилососів не так вже й багато було, а цим колючим віником гарно все з нього визбирувалося.
Стіни й кутки від павутиння очищали віниками з очерету:
— Комиші збирають тольки зимою. Пух з нього облітає, залишаються такі трубочки. Їх 12 разів зв"язують і на такому довгому держаку роблять, щоб по кутках діставати, — каже Світлана.
Проти стоніжок, мокриць, тарганів раніше використовували віники з трав із різким запахом — полину, материнки, звіробою, кропиви.
Колись уважали, що віник не лише вимітає сміття з хати, а й очищає життєвий простір людини "від усього паскудного", "нечистоти-нечисті" — нещасть, хвороб, злих сил.
Магічною силою наділяли старий і новий, іще жодного разу не вживаний, віники. Особливо перед великими церковними святами, при зміні землеробських циклів. Приміром, на Чистий четвер перед Великоднем і в хаті, і в дворі замітають старим віником.
— Тре устати до сход сонця і замести скрузь-скрузь-скрузь, — розповідає 67-річна Марія Довгоборець із села Приворіття Брусилівського району Житомирської області. — Із покуття начинаю і до порога. А звідтуль і аж на двуор віником — і пашол, і пашол. То кажуть, шо тоді нічого не буде водиться: ні міші, ні жаби, нічого.
Після цього віник розрубують і виносять подалі від хати за село або кидають на перехресті. Тому не рекомендується піднімати на вулиці старого віника, щоб не взяти на себе чужого клопоту.
Віник, яким замітають у хаті після різдвяно-новорічних свят, навпаки вважається сприятливим на врожай. Бо все, що падає в цей час зі святкового столу на підлогу, нібито має магічну силу сприяти розмноженню. Передається вона й віникові, яким це замітають.
У селі Макішин Городненського району на Чернігівщині на Голодну кутю метуть хату, несуть сміття на двір і розкидають його по снігу. А віник розв"язують і його прутики встромляють у сніг, примовляючи: "Мела віником дві неділі, щоб розвився сад на два годи".
У Старобільському повіті на Харківщині тричі на рік мели тільки новим віником — на Різдво, Благовіщення і Великдень. А потім ховали його далі з очей. Коли вилуплювалися гусенята й інша птиця, того віника вмочали в помийницю й кропили їх від уроків. Також ним виганяли домашню птицю перший раз пастися на траву.
Якщо болить поперек, на нього треба покласти деркача й переломити або перерубати його навпіл. Потім перекинути через ворота, і хвороба мине. Під час мору, епідемії вдова померлого замітала за траурною процесією дорогу на кладовище, "вимітаючи холєру". Таку мітлу або віник укидали до могили покійного.
Під час посухи розкидали по дорозі розв"язані деркачі або спалювали на перехресті 12 старих віників.
Зв"язаний жмут трави, лозин, гілок для підмітання долівки, підлоги, обмітання стін — це все віник. Але існували його різновиди:
віничок, метелка — маленький віник, яким вимітали в печі. Іноді для цього також використовували гусине, качине або куряче крило
деркач, драпак — старий, зужитий віник
голик — віник без листя — з лозин
помело — мітла або довга палиця з ганчіркою на кінці для прочищення від сажі димоходів
мітла — великий віник на довгій палиці. У формі вогняної мітли-комети, з іскрами, до жінки міг літати через димохід померлий чоловік або демон-коханець.
Віником колись також називали вола, який часто махає хвостом.
Старі мітли не годилося спалювати
Віник або мітлу ставили сторч перед дверима хати або хліва, щоб захиститися від відьм, нечистого або ходячих покійників. Нині ж хазяї підпирають віником або мітлою двері, коли хочуть сповістити, що їх немає вдома. Але вони десь недалеко: пораються біля худоби, на городі, в саду тощо.
Щоб небажаний гість більше ніколи не приходив до хати, йому в спину мели віником через поріг, примовляючи: "Тогди сюди вернешся, як це сміття собиреш". Тому старі віники й мітли, які набралися "погані", не годилося спалювати — можна накликати бурю або великі вітри. Винятком було лише вогнище в купальську ніч. Тоді особливо небезпечні відьми. Вони полюють за "поганою мітлою", щоб використати її у своїх чаклуваннях, літати на ній на Лису гору. "Погані віники" підкидали під поріг хати, у город, у віз нареченим, щоб навести пристріт, викликати сварки, хвороби й інші нещастя.
Віником забороняється бити дитину — буде ледащо, дорослого — всохне, худобу — стане безплідною. Але спійману відьму або людину з "недобрим оком" — навіть треба: так їх можна позбавити здатності шкодити.
4 
1
Коментарі
1