Прогулюючись болгарським узбережжям Чорного моря навесні 1962 року, Микита Хрущов нібито заговорив із одним зі своїх соратників про американські ракети, розташовані на протилежному березі, в Туреччині. Ті за 15 хв. здатні були долетіти до Москви. Кажуть, підчас тієї розмови в Микити Сергійовича виникла ідея "запустити їжака у штани дядькові Сему" й у відповідь розмістити ядерні ракети на Кубі. Тим більше, що за рік до того Фідель Кастро, захопивши владу на острові, заявив усьому світу, що зібрався будувати там соціалізм.
Маршал Сергій Бірюзов, який командував ракетними військами, пообіцяв заховати всі роботи під пальмами. Спецоперація отримала назву "Анадир". На Кубу планували перекинути понад 50 тис. радянських військових, ракети середньої та дальньої дії, тактичні ядерні ракети типу "Луна". Патрулювати східне узбережжя США відправили 12 підводних човнів, сім із яких мали на борту по три ядерні ракети.
Щоб замаскувати перекидання військ, солдатам видали лижі, валянки й хутряні унти — нібито для перебазування в Заполяр"я. У портах їх переодягали в цивільний одяг і вантажили у трюми кораблів. Палуби ж були заставлені сільськогосподарською технікою. При цьому всі армійці отримали однакові сорочки. Згодом американці по клітинках на них навчилися розпізнавати військові звання.
Наприкінці серпня під час одного з польотів американський літак-шпигун сфотографував на Кубі декілька будівельних майданчиків для зенітних установок. А 14 жовтня виявили й ракети. Через два дні президент США Джон Кеннеді віддає наказ про підготовку вторгнення на острів. Так розпочалася "Карибська криза". 22-го Кеннеді в телевізійному зверненні оголошує "карантин" Куби.
Солдатам видали лижі, валянки та хутряні унти
У Кремлі захвилювалися. Був розроблений оперативний план, який у разі нападу американців дозволяв оборонятися всіма видами зброї, крім ядерної. Протягом 24–26 жовтня Кеннеді та Хрущов ведуть секретне листування. Останній уже не заперечував, що на Кубі є ракети. Але, мовляв, вони під контролем радянських офіцерів і не будуть використані для нападу на США. Розуміючи, що їх таки доведеться забрати, Хрущов намагався виторгувати гарантії безпеки Куби та демонтаж ракет із Туреччини.
Апогей кризи припав на 27 жовтня. Того дня на Кубі збили американський літак, пілот загинув. Обстріл провели без санкції Кремля. Хрущов лютував: стало зрозуміло, що там не здатні повністю контролювати свої сили на острові.
Увечері Кеннеді отримав з Москви нового листа. Згодом міністр оборони Роберт Макнамара писав, що такого дивного дипломатичного послання він ніколи не бачив. Листа надиктував особисто Хрущов. Його навіть не відредагували: "Мы находимся в здравом уме и прекрасно понимаем, что если мы нападем на вас, вы ответите нам тем же. Но тогда это обернется и против нас, и я думаю, что вы это тоже понимаете. Из этого следует, что мы люди нормальные. Как же мы можем допустить, чтобы произошли те несуразные действия, которые вы нам приписываете. Только сумасшедшие могут так поступать или самоубийцы, желающие и сами погибнуть и весь мир перед тем уничтожить". Автор цього кострубатого послання перебував у стані сильної емоційної напруги. Хрущов розумів, що американці не жартують: світ опинився на межі війни. І він висловив готовність "розв"язати вузол".
Збитий літак похитнув миротворчі позиції Кеннеді, але той зробив останню спробу врегулювати конфлікт. Увечері 27 жовтня радянському послові у Вашингтоні Добриніну передали такі умови: президент США готовий дати гарантії Кубі, а також вивести ракети з Туреччини, проте публічно про це не заявлятиме. Наступного дня на засіданні політбюро операцію "Анадир" постановили згорнути. 2 листопада Кеннеді оголошує, що СРСР демонтував свої ракети на Кубі. "Карибська криза" закінчилася.
2 
1
Коментарі