Давні римляни любили криваві забави. Гладіаторські бої були популярними по всій імперії. Навіть у її закамарках, як-от у Британії. Руїни арен для гладіаторських боїв уже знаходили в містах Честері, Сіренчестері та навіть у Лондоні. Нещодавно неподалік англійського міста Йорка археологи розкопали цвинтар гладіаторів. Йому близько 2 тис. років, кажуть науковці.
Збереглися близько 80 поховань. Вони знаходилися в саду при колишній садибі XVIII ст. Науковці спершу вважали, що це могили жертв якоїсь кривавої розправи римлян над місцевими племенами чи над полоненими. На кістяках були сліди насильницької смерті, каліцтва. У деяких відрубані голови чи кінцівки. Проте тепер експерти дійшли іншого висновку — за життя вбиті були не просто вояками, а таки гладіаторами.
— Багато черепів були проламані, — каже археолог із Йорка Курт Гантер-Манн, — це характерна ознака жертв кривавої забави. Гладіатори-переможці добивали переможених важкими молотками. Або ж відтинали голови. Останки мають і ті, й інші ушкодження.
На деяких кістяках добре помітні сліди укусів великих хижаків — левів, ведмедів або тигрів. А бої зі звірами вважали чи не найцікавішою частиною вистави гладіаторів. Публіці це надзвичайно подобалося.
— Навряд чи в той час леви могли покусати людей випадково, коли ті поверталися додому з шинку, — продовжує Курт. — Ясна річ, це каліцтва, які люди отримали на арені.
Убиті були доволі молодими й добре фізично розвинутими людьми, підкреслюють науковці. Чи не всі мали шрами від залікованих ран. Деякі поховані з почестями. Це може свідчити про те, що гладіаторська справа процвітала на Британських островах. І, ймовірно, туди приїжджали видатні бійці.
2 
1
Коментарі