четвер, 20 травня 2010 09:59

"Я попрощаюся з сім"єю і вранці прийду"

  Павло Павлюк за часів, коли служив у Симона Петлюри. Сфотографувався із дружиною. У 1930-х її з фото відрізали — родичі боялися, залишилася тільки жіноча рука на плечі
Павло Павлюк за часів, коли служив у Симона Петлюри. Сфотографувався із дружиною. У 1930-х її з фото відрізали — родичі боялися, залишилася тільки жіноча рука на плечі

Павло Павлюк, 1870 року народження, за царя Миколи ІІ оженився в Колонтаєві на Харківщині. Коли Україна проголосила незалежність, залишив жінку в селі, а сам подався до Києва. Став працювати в Симона Петлюри. За його завданням їздив по селах і містах. Прослуховував людей — підбирав співаків для народного хору, щоб, як пояснював близьким, більше людей знали про Україну.

Із дерева збивали великі плоти і хор ними плавав Дніпром і Дунаєм. Співали.

— Радіо тоді ж не було — звідкіля ж люди могли знати про Україну, — пояснює Павлюків родич 73-річний Олексій Клочан із Гадяча на Полтавщині.

Павлова дружина Єлизавета ходила до чоловіка з Колонтаєва до Києва пішки. Там і сфотографувалися.

Після поразки Петлюри Павло Павлюк повернувся в село. Мав трьох синів і дочку. 1928 року родину розкуркулили. Відібрали все. Дітей узяла до себе жінка з того ж села — її всі звали Роговиха. А мати жила на хуторі неподалік і по ночах крадькома бігала до дітей. Уміла шити, їздила працювати до багатих у Харків. Звідтіля привозила недоїдки.

— Усе я міг пережити, — розповідав один із Павлових дітей — Іван. — Але те, що для дітей організували школу, а нас посадили в загородку, і те, що дітям пролетаріату давали цукор і чай, а ми тільки дивилися, не можу простити і зрозуміти.

Павлюка забрали у в"язницю до Харкова. Тричі тікав. Останнього разу прийшли по нього, а він виліз на хату і пригрозив, що буде стріляти — а стріляти міг навіть на звук.

— Я попрощаюся з сім"єю і вранці прийду, — сказав.

Повірили. Павло справді прийшов наступного дня. Його відправили на Соловки. Там він і загинув.

Олексієві Клочану фото Павлюка дав і розповів його історію Іван Павлюк, Павлів син. Вони зустрілися в Америці 1989-го, коли Клочан їздив до родичів у гості. Іван Павлюк доводиться Клочану рідним дядьком. Його мати Єлизавета — Іванова сестра, донька Павла Павлюка.

Перед війною Іван оженився на місцевій дівчині Мотрі. Жили в Колонтаєві. Коли німці відступали, Павлюків з іншими жителями села погнали до Німеччини. Дорогою Мотря народила доньку. Із табору їх викупив німець, бо йому були потрібні спеціалісти, щоб відновити роботу млина, а Іван на цьому знався. Павлюки опинилися в американській окупаційній зоні. 1947 року переїхали до США. В Україну Іван приїжджав 1993-го.

Зараз ви читаєте новину «"Я попрощаюся з сім"єю і вранці прийду"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути