Як створили апарат штучної нирки

17 березня 1943 року голландський терапевт Віллем Колф провів першу у світі процедуру гемодіалізу, використовуючи апарат штучної нирки. Першою пацієнткою стала 29-річна Янна Скрейвер. Тоді за 22 хвилини лікар очистив 200 мілілітрів крові від сечовини, це полегшило стан хворої.

Свій апарат Віллем Колф створив 1942 року. Виробництво замовив на фабриці емальованого посуду. Там зробили бак і легкий нержавний барабан з алюмінієвих уламків збитого 1940 року німецького бомбардувальника. Целофанову трубочку наповнювали кров'ю і намотували на барабан, який обертався у ванні з розчином. Барабан рухався завдяки мотору швейної машинки "Зінгер", який на першій же процедурі відмовив. Дружина винахідника тоді 15 хвилин обертала його вручну.

Для мембрани, необхідної для очищення крові, лікар обрав американський целофан, який тоді використовували для виробництва сосисок. Матеріал був міцний і дешевий. Колф наповнював целофанову трубочку кров'ю з сечовиною і полоскав її у фізіологічному розчині. Вся сечовина виходила. Для повного очищення крові дорослої людини вистачало 10 метрів целофану для сосисок. Для свого винаходу Колф скупив у столиці всі запаси цієї целофанової стрічки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пластмасові протези прийшли на зміну виробам із зубів мерців

Потреба у гемодіалізі виникає в разі тяжких захворюваннь нирок або накопичення великої кількості токсинів у крові. Пацієнта під'єднують до апарата. Кров забирається з судин хворого і надходить у діалізатор. Там її вміщено з одного боку мембрани, з іншого боку - розчин, подібний до складу крові. Через мембрану видаляють електроліти, сечовину, креатинін і сечову кислоту. Очищена кров повертається в судини хворого. Тривалість одного сеансу в середньому становить 5-6 годин. Пацієнтам призначають 3 процедури на тиждень.

Використання апарата гемодіалізу допомагає хворим певний час жити без нирки і дочекатися трансплантації. В Україні близько 6 тис. людей, які потребують постійного гемодіалізу.

×