Коли воїн перебуває в АТО, переживає дуже сильні почуття - страх, розгубленість, душевний біль, яких ніколи не зазнавав у повсякденному житті. Це дуже потужне випробування для психіки й усього організму. Щоб зберегтися, реакції пригальмовуються і спрацьовує механізм самозахисту, розповідає Gazeta.ua Тетяна Руденко, психолог, представник громадської організації "Без броні", яка працює з бійцями.
- Почуття знижуються, спадає їхня інтенсивність. Воїни вже не відчувають так сильно ні болю, ні страху, ні кохання, ні радості. Бо для того, щоб вижити в цій ситуації, організму потрібно заблокуватися.
Що приводить воїнів після демобілізації до психолога?
- Людина повертається з низкою психічних та соматичних проблем - не може спати, дратується через дрібниці. Або скаржаться на апатію: "Не можу знайти собі місця, нічого не хочу робити, почуваюся, як не в своїй тарілці". Це якщо ми не говоримо про серйозніші випадки надвисокого рівня агресивності, депресивних станів. Як наслідок хлопці знімають стрес алкоголем, мають органічні розлади, або навіть вдаються до самогубств.
Конфліктують із родиною...
- Першими з проблемами військовослужбовця стикаються найближчі - родичі та друзі. Трапляються конфлікти з дружинами, які переживали за життя чоловіків в АТО, а коли ті повертаються, не знають, як із ними поводитися. Дружина має надмірні очікування. Їй здається, що от зараз мій принц на білому коні примчить - і все: крани не течуть, машина не ламається, усе буде чудово. А "принц" приїжджає і йому самому потрібна підтримка. Він дезадаптований, дезорієнтований. Дружині варто дати йому відпочити. А не одразу: "Давай, працюй".
У чому полягає Ваша робота з демобілізованими?
- Основна - допомогти хлопцям розслабитися і пережити той біль і негативні події, які були на війні. Після цього допомагаємо прийняти навколишній, мирний, світ. Коли воїн повертається - йому треба розблокуватися.
Про що не варто розпитувати військовослужбовця?
- Не можна допитуватися про те, чи стріляв, чи вбивав. Для людини, яка побачила війну на власні очі, це надто болісні теми. Треба бути дуже обережними із зайвими запитаннями. Має виглядати так: говорить - відкрили рота і слухаємо, слухаємо. Скільки йому треба говорити, хай стільки говорить. Якщо він не хоче говорити - не примушуйте. Йому потрібен час.
Про що можна говорити?
- Можна питати про людей, які його оточували, про умови. Жартувати, підтримувати бесіду, коли розповідають про добрі речі. Бо там на війні, крім обстрілів, є побут, трапляються смішні ситуації. Вони про це охоче розповідають. І так зможете зв'язок налагодити. Зрозуміти, як він жив цей рік.
Скільки часу триває звикання до мирного життя?
- Процес адаптації та притирка у стосунках із рідними тривають 3-4 місяці. У цей час психологи радять не лякатися, що демобілізований кілька днів ні з ким не розмовляє. Це реакція більше підсвідома, ніж усвідомлена. Він звикає до того, що є м'яка постіль, ванна. Трапляється, що родичі помічають серйозніші прояви - чоловік раптом починає тікати з дому, випивати. Тоді на консультацію варто приходити рідним.
Що допоможе такому бійцеві?
- Фізичне навантаження - це перше, що треба бійцеві, коли він повертається. Стрес за своєю природою накопичується у м'язах. Спорт через тіло допомагає психіці. Починає демобілізований депресувати - у спортзал, фізично працювати. Допоможе також творчість, відпочинок. В'язати, ліпити, майструвати, ремонтувати улюблену машину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Доки чоловіки на війні, дружинам корисні терапевтичні групи - ізраїльський психолог
Часто демобілізовані змінюють професію?
- Демобілізація для багатьох військових - час відкриттів у мирному житті. Можуть з'явитися нові здібності. Знаю багато історій, коли військовослужбовець повертається і починає нову справу, зовсім не пов'язану з тим, що він робив до армії. У місті відкриває бізнес. У селі починає наводити лад. Якщо військовий захоче взяти на себе відповідальність, то зможе підняти своє село. Бо в нього є авторитет, право командувати в очах людей. А родина може йому в цьому допомогти.
Щоб ви порадили родичам тих бійців, які зараз на Донбасі?
- Воїн буде успішнішим, якщо його дружина проконсультується у психолога до демобілізації. Навчиться правильно реагувати на змінену психіку. Коли воїн повертається додому, варто зазирнути до його рюкзака, придивитися до речей, які привозить із собою. У жодному разі не псувати ці речі, не викидати. Зазвичай це те, що йому здалося найбільш цінним. у кожного мого знайомого обов'язково була така штучка. У мого чоловіка - вишивка маленької похресниці. Коли йшов у армію, вона йому дала, і зберігав у кишені весь рік. Коли прийшов - дістав потерту. Поклав обережненько, ледь пилинки не здував.
1 
1
Коментарі