Фото: Валерій Шмаков

О 9:50 на одній з центральних площ Львова стоїть порожній безкоштовний автобус до центру масової вакцинації на стадіоні "Арена Львів", що розташований на околиці. Курсує кожні дві години. За п'ять хвилин до відправлення заходить блондинка у масці.

"Я з адміністрації, - каже до водія, витягуючи із сумки паперову папку. – Нам треба розклеїти оці вивіски - що за автобус і куди везе".

Водій неспішно клеїть скотчем на лобове скло зелену вивіску "Безкоштовно. Центр вакцинації, Арена Львів".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не хочу вмерти" - як у Києві вперше масово кололи Coronavac

"Ще по боках давайте і ззаду. Я начальству сфотографую, що тут була", - каже.

Після кількох фото відправляємось. Разом із водієм в автобусі четверо людей.

"А вам з "Дії" дзвонили? Бо мені ні, і я переживаю, чи візьмуть. А я так хочу вакцину", - запитує жінка, штурхаючи мене за плече, на носа тягне чорну маску. Відповідаю, що ми у схожій ситуації.

За пів години доїжджаємо до пункту призначення. Тут зібралось до 100 людей. Приєднуємось до черги, яка повільно зростає. Усі в масках, дотримуються дистанції. Центр масової вакцинації на "Арені Львів" відкрили 29 травня. Тоді за два дні вакцинували 1041 особу. Щеплення роблять китайським препаратом CoronaVac.

"Воу-воу, всьо, я чіпований! Ставлять оту вишку і підключаюсь, - кричить чоловік, виходячи з території, що обгороджена металевою сіткою. - А чого всі так дивляться, то ж я жартую", - плескає друга по плечі і поправляє чорні окуляри. Стає збоку черги і розмовляє з товаришем. Розмову чути всім.

"А декларацію питають? – цікавиться жінка попереду. Вона у білій масці з синьою папкою у руках. – А то я все взяла, навіть свідоцтво про народження і код".

"А якщо я через "Дію" записалась, а мені не дзвонили? Візьмуть чи завернуть назад?" – перепитує блондинка. Вона помітно нервує, потирає руки.

"Всіх візьмуть, нічо не тре, чого переживати. Мене взагалі нічого не питали, а чувака після мене - тіки за декларацію. Ну всьо, з Богом, я погнав. Гарно вакцинуватись тут всім", - бажає чоловік. Сідає у припарковане збоку авто.

 

Черга повільно рухається. Час від часу за сітку запускають групами по кілька людей. На вході стоїть контролер у голубій жилетці з написом МОЗ. Міряє температуру.

"Тут айтішники вже місяць вакцинуються, вони то всьо розгорнули, а тепер до них "Дію" долучили, - розказує. – Мають вакцинувати всіх, у влади мета така. Хочуть показати, які вони класні і щоб за вихідні статистика виросла. За минулі десь тисячу було всього, а тих має бути чотири".

До воріт підходить високий чоловік у кепці та з рюкзаком із написом SoftServe.

"Мені на 11 призначили, я по запису - каже. – Що маю робити?"

Контролер знизує плечима. Відправляє айтішника в кінець черги. Тим часом пропускає наступну групу людей. На вході до адміністративного приміщення стадіону, в якому проводять щеплення, потрапляємо у наступну чергу.

67-річний Володимир Саврун кричить по телефону: "Всьо нормально, вже на вході. Я тут самий старий, одна молодьож кругом. Добре, куплю хліб по дорозі", - завершує розмову і кладе телефон у кишеню бежевої куртки. Чоловік лисий, в окулярах.

"То жінка, переживає, - пояснює. – Їй вже вкололи, а я тоді був в дочки у Харкові, не пішов. Мала побічку, казала, щоб я не робив. Але передивився всі новини про то і давай сюда. Нічо мені не буде, я сильний. А вірус зато щезне".

Загальну чергу вирішують поділити на дві: одну для тих, хто зареєструвався в додатку "Дія", іншу – для ІТ-шників, які прийшли на призначену годину. Будучи останньою у черзі з 50-ти людей, стаю останньою в черзі з 15-ти.

 

"Файно ото придумали з тими вакцинами. Нарешті вколюсь і можна буде вільно їхати на шашлики, сезон якраз почався. А то думаєш-переживаєш, скупчення всякі як-не як", - каже чоловік попереду мене до друга. Листає стрічку новин у телефоні.

"А я нарешті до баби в село поїду, весь город їй скопаю. Рік не був, боявся заразу привезти", - відповідає інший.

Пройшовши наступний температурний скринінг, потрапляємо всередину. Спершу підходимо до столика, де записують у журнал прізвище, ім'я та по-батькові, номер телефону і дату народження. Блондинка із довгим волоссям та окулярами направляє заповнювати інформаційний дозвіл на вакцинацію. В залі з десяток столів із готовими бланками та ручками. Заповнення триває не більше п'яти хвилин. Займаємо місце у наступній черзі до реєстрації.

 

Позаду чуємо розмову двох чоловіків. Один із них, з зав'язаним в пучок русявим волоссям, розказує про вакцину, якою мають колоти.

"Не очікував від китайців такого. Вакцина зроблена старим способом, а ліпша навіть ніж Phizer. Я читав про неї, що захищає від всіх вірусів, а Phizer тільки від одного. А ще кажуть, що з нею можна буде в Європу поїхати і паспорт спеціальний дадуть".

"Ти шо, серйозно? – перепитує інший. – Я думав вколотись, бо там восени індійський штам має бути, щоб захист мав хоч якийсь. А тоді б за пів року Phizer вколов і поїхав. Яка різниця, і так вже стіки сидимо безвиїздно".

"Ото ви точно сказали, хлопці, - в розмову втручається жінка, що стояла позаду, знімає капелюшка з голови. – У мене сусіди в групі ризику, старі вже. Дочка-медик заставила вакцинуватись ще в березні. Всі з них сміялись. А потім бах і нова хвиля, всі хворі. Так от вони теж захворіли, але перенесли легше, ніж застуду. А всі навколо по лікарнях задихались".

Розмову перериває заклик медика до реєстрації. Жінка років 40 на вигляд перепитує прізвище, інша вносить дані у комп'ютер. Пояснює, коли прийти по другу дозу. Заповнює бланк, в якому вказана назва вакцини, дата другої дози та печатка. "Я КРАСИВИЙ І ВАКЦИНОВАНИЙ!!!" - фраза наприкінці листка підбадьорює.
Ятка, в якій роблять щеплення, нагадує кабінет лікаря. Тут є стіл, крісло, кушетка - на випадок, якщо стало зле. На столі лежить кілька запакованих шприців. Медсестра років 50 на вигляд із яскравим макіяжем набирає препарат.

 

"Правша, лівша? – перепитує. – Ви що хвилюєтесь? Не треба переживати, все буде добре", - гладить по плечу і повільно підносить укол. Дві секунди і щеплення готове. Воно майже безболісне.

"Якщо буде висока температура, то випийте парацетамольчику, а як ні, то чудесно", - каже і направляє у наступну залу для тих, хто чекає після щеплення пів години – час, за який можуть проявитися серйозні реакції. Тут так само з десяток столів, кілька диванів. За барною стінкою можна купити каву. Біля вікна сидить вакцинована пара, споглядають на літаки, які здіймаються у небо - поблизу розташований аеропорт.

"Що, тепер полетимо?" – перепитує дівчина.

"100%", - відповідає хлопець. Цілуються і роблять селфі.

 

За пів години виходжу з центру вакцинації. Черга помітно збільшилась, тепер тут до кілька сотень людей.

Загалом у центрі вакцинації на "Аренів Львів" за два вихідних дні, 5 та 6 червня, провакцинували 2447 людей. За 5 червня щеплення зробили 1140 осіб, працювали 5 бригад. 6 червня - 1307 осіб, працювали - 6 бригад. Усі провакциновані почуваютьcя добре.

×