У киянки 50-річної Оксани Сівуніної ревматоїдний артрит. У неї виросли ґулі на пальцях рук, вказівний та підмізинний не згинаються. Захворіла у 26 років, після народження сина.
— Годувала дитину груддю. Молоко застоялося, через це піднялася температура. Невдовзі почало крутити пальці рук і ніг. Суглоби почервоніли, стали гарячі. Боляче було наступати на п'ятку та подушечки пальців.
Після лікування недуга на 10 років відступила. 2003-го загострилася знову. Почали боліти лікті, коліна й тазостегнові суглоби.
— Організм сприймає тканини своїх суглобів як чужі. Виробляє антитіла, які їх руйнують. Кістки зростаються й не рухаються, — пояснює столичний ревматолог Олег Борткевич, 39 років. — Уражаються дрібні суглоби, симетрично на руках. Із часом запалюються великі. До нас привезли 60-річного чоловіка, в якого була остання стадія артриту. У таких пацієнтів стираються хребці в хребті та шиї. Хворий не ходив, не міг повернути голови. Страждав 10 років, але його водили по бабках та екстрасенсах. На такій стадії лікарі безсилі, медикаменти не діють. Порадили звернутись до ортопедів. Замість стертих суглобів вони можуть вживити імплантати.
Якщо ревматоїдний артрит уразить вилиці, людина не зможе жувати. Запалюються судини, лімфатичні вузли, нирки. Є небезпека інфарктів та інсультів, ішемічної хвороби.
— Недугу виліковіють у перші шість місяців захворювання. Знімають біль, запалення та набряк. Окрім ліків, прописують біологічні агенти. Генетики створили їх 10 років тому. Вони діють не на весь організм, а на запалені суглоби. Їх також призначають при хворобі Бехтерєва та коли поєднуються псоріаз і артрит. Хто їх приймає, мусить щопівроку робити флюорографію, бо мають побічну дію. Є ризик захворіти на туберкульоз.
Якщо лікуватися постійно, недуга не прогресує.
— Торік вилікував пацієнта, в якого ревматоїдний артрит уразив суглоби рук. Хворий припинив приймати таблетки. Через рік хвороба загострилася, пішла на коліно й тазові суглоби. Чоловік мусив оформити інвалідність, звільнився з роботи.
Ревматоїдний артрит вважають спадковим. Найчастіше на нього страждають жінки після 50. Але трапляється і в дітей.
Коментарі