— Після лікування запалення легень у столичній лікарні моя внучка заново вчилася ходити. Бракує слів, щоб розповісти, як із нею поводилися наші "професіонали", — каже Віктор Слободинюк, 52 роки, із Києва. — Приїхали з пневмонією, а після виписки не могла ногами перебирати. Дихала тільки на сорок відсотків. Здоров'я їй там підірвали капітально.
У квітні цьогоріч у 5-річної Олександри Яцули підвищилася температура і з'явилися хрипи в легенях. Їх виявили батьки- лікарі. Пробували збивати температуру, не вдалося. На третій день викликали "швидку".
— Машина не приїхала, сказали самим везти в лікарню. Там зробили флюорографію. Не встановивши причину, одразу почали крапати антибіотики. "Посадили" імунітет. Дитина раніше не хворіла, а тепер стала квола. Через кілька днів у легенях почала набиратися рідина. Поставили дренажні трубки. Вийшло півлітра.
Дівчинці робили через день бронхоскопію під загальним наркозом. Брали рідину на аналіз. У горло вводили трубку з камерою на кінці, щоб визначити стан легень.
— Треба руки повідбивати, як вони брали аналізи, — продовжує Слободинюк. — Занесли інфекцію під час промивання дренажу і утворилося три дірки в легенях. Маніпуляції робив син завідувачки. Як можна стриматися, коли дитина задихається, а він стоїть і сміється. Я там був, і мене аж трясло, так за дитину злякався. Ми зчинили лемент, то він вставив трубку назад, але неправильно. І слиз пішов з правої легені, яка не працювала, у ліву здорову. Так нам пізніше сказали інші лікарі.
У столичній лікарні дівчинка провела два місяці. Півтора з них — у реанімації. З батьками могла бути тільки вдень.
— Боялася залишатися сама відтоді, як побачила, що вивозять мертву дівчинку, накриту простирадлом. Не заспокоїлася і тоді, коли до неї в плату перевели іншу дитину, яка просто лежала під апаратом штучної вентиляції легень. Казала, що боїться ночі, щоб і ця не померла поруч.
Лікарі на консиліумі встановили діагноз "імунодефіцит". Батьки не погоджувалися, бо до цього п'ятирічна дитина була здорова, мала усі щеплення.
— Майже місяць стояв катетер біля шиї. Медики вже не могли навіть аналіз з нього набрати. Давав температуру до 40 градусів, бо почалося запалення.
Лікарі погодилися перевести дитину до іншого медзакладу за вибором батьків, але за умови, що не беруть на себе за це жодної відповідальності.
— Ізраїльську клініку знайшов в інтернеті, доки сидів під дверима в реанімації, — говорить Віктор Слободинюк.
— Олександра до нас поступила у вкрай важкому стані. Не їла, не пила, була прикута до ліжка. Ослаблені руки і ноги виглядали, як сірники. Це була катастрофа, — говорить Юрій Раньков, 53 роки, педіатр, медичний директор Першого медичного центру Тель- Авіва. — У неї був сепсис, запалення легень, затиснення правої легені та запалення плівки, що огортає легені. Через прийом агресивних антибіотиків ослаблена мікрофлора кишечника.
У перші півгодини зробили рентген та взяли аналіз крові. Імунодефіцит не підтвердили. Скасували прийом антибіотиків. Основним лікуванням стала фізкультура. Допомагала розправитися затиснутим легеням. Сприяла запущенню власних запасів енергії організму у боротьбі з хворобою і швидшому його відновленню. До дитини не підходив ніхто з медперсоналу, крім лікаря, тому що в Україні була залякана великою кількістю медичних процедур.
— Дитина багато тижнів провела у ліжку. Лікарі забороняли їй вставати й рухатися. Були атрофовані м'язи ніг. Щоб повернути їх у норму, потрібен був масаж.
Пробула в лікарні три тижні. На місяць повернулася додому. І знову до Ізраїлю — на перший курс реабілітації. Тривав місяць. Відновлення легенів потребувало гірського або морського повітря. Олександра знову вчилася ходити і почала самостійно дихати. Відновилася м'язова сила в руках і ногах. Після виписки призначили заняття з реабілітологами та фізіотерапевтами, щоб зміцнити ослаблений організм. Зараз дівчинка готується до ще однієї поїздки до Тель-Авіва на другу реабілітацію. При успішному її проходженні Олександра буде здоровою і зможе піти до школи, як і решта її однолітків.
5 
35413
Коментарі