5-річна Катерина Мачихіна з Полтави застуджувалася по п"ять-шість разів на рік.

— Півтора року тому медсестра дитсадка Наталія Петрівна порадила поводити дитину в соляну кімнату. Там дітки роблять зарядку і дихають сіллю, — каже мати дівчинки Оксана Мачихіна. — Я погодилася. Доньці там дуже подобається, а я задоволена, що вона перестала застуджуватися. З осені жодного разу не захворіла.

У профільному садку N36 "Івасик-Телесик" у Полтаві в січні–лютому вихованцям проводять профілактику застудних захворювань у спелеокімнаті. Приміщення засипане сіллю. Там дітки 5-7 хв. вдихають розпорошену в повітрі речовину. Цей метод практикують два роки.

— У нас є диспансерна група дітей, які часто-довго хворіють. Дехто перехворів на вірусну інфекцію чотири й більше разів на рік або страждає на астматичний синдром. Соляна кімната запобігає хронічним хворобам дихальних шляхів, застудам і недугам щитовидної залози, — розповідає медсестра Наталія Сай, 55 років.

О 15.00 після сну чотирьох 5-річних дівчаток і хлопчика підводять до кімнати розміром 2,5 на 4 м. Перед тим як пустити дітей усередину, медсестра Наталія Сай висипає на круглий піднос півсклянки перемеленої в кавоварці солі. За допомогою пилососа розпорошує її в повітрі.

— Спочатку ми використовували йодовану сіль, але йод випаровується, — веде далі Наталя Петрівна. — Зараз йодуємо приміщення штучно. На 100 грамів води додаємо п"ять крапель простого п"ятивідсоткового йоду і розпилюємо в кімнаті.

Діти роззуваються і до приміщення заходять босі. Лінолеум на підлозі встелений 10-сантиметровим шаром кухонної солі. Кімната схожа на морське дно. По краю розкидані морські мушлі, каміння з солі, іграшковий корабель. На стінах розвішені рибки і риболовна сітка.

У приміщенні пахне йодом. У роті з"являється солоний присмак, у носі пощипує. Діти з медсестрою стають по колу, роблять зарядку. Разом із Наталією Петрівною піднімають руки, присідають, набирають у долоні сіль, розтирають її і вдихають.

Коли дітки ходять босоніж, іде профілактика плоскостопості

— Подразнюються всі рецептори шкіри та слизові оболонки носа й рота. Сіль має бактерицидні і протизапальні властивості. Коли дітки ходять босоніж, іде профілактика плоскостопості, — пояснює Сай.

Кімнату з сіллю відвідують не всі. Запрошують дітей диспансерної групи. Щодня після сну протягом десяти днів вони вдихають сіль. Потім роблять перерву на 10 діб. За бажанням батьків у кімнату ходять і інші діти.

— Слід робити перерву, бо організм звикає до солі, і ефект зникає. Сольова кімната — це не панацея від усіх хвороб, — зауважує Сай. — Це гарний метод загартування.

У полтавському навчально-виховному комплексі N10, де об"єднані садок і початкова школа, сольовий метод профілактики використовують понад 10 років. Щодня після сну діти ходять сольовими доріжками.

— У нас є так звана стежина здоров"я. По колу викладаємо масажні килимки з виступами, горбиками, ґудзиками і ребристу дошку. Між ними кладемо змочену в солону воду пелюшку, — розповідає медсестра Лідія Кисіль, 50 років. — На нозі багато нервових закінчень. Коли діти ходять стежинкою, стопа розминається і сіль краще проникає через шкіру.

Діти віком від 3 років після кожного прийому їжі полощуть рот водою з морською сіллю.

— Морська сіль продається в аптеках, — каже Кисіль. — Чайну ложку розводимо у склянці води. Від зубних щіток ми відмовилися, це негігієнічно для дитсадка. У роті всі судини нагорі. Навіть якщо дитина не вміє ще полоскати ротик, вона набирає води і сіль всмоктується. Це добре впливає на ясна, підвищує захисні сили організму.

Цього року дітям пошили мішечки з йодованою сіллю. Щодня під час занять вихованці кладуть їх на голови.

— У мішечках розміром 10 на 20 сантиметрів зашито 300 грамів йодованої солі. Коли вони кладуть її на голову, вдихають йод, що випаровується, — зауважує Лідія Володимирівна.

×