
До джерельної купальні, що в селі Конькове Тельманівського району на Донеччині, постійно їдуть сотні людей. Тамтешнє джерело Богородичне славиться лікувальною силою. Його насичують підземні води сарматських вапняків, яким понад 13 млн років. Сюди з"їжджаються з усієї України і з ближчих до неї районів Росії. Цьогоріч до купальні вирівняли дорогу.
18-річна Олена Денисова із села Свободне, що неподалік Конькового, торік приїжджала до купальні лікуватися від грипу.
— Я рідко хворію. Але якщо застуджусь, то лежу довго. Того разу хвороба теж затяглася. Це було напередодні Водохреща. Батько привіз мене сюди з температурою 39 градусів. Я трохи вагалася, але у воду залізла. Наступного дня була здорова. Цього року з нами купалася мама. Має хворі суглоби і сподівається підлікуватися.
Ті, хто приїздить до озера, кажуть, що відчули цілющу силу води. 35-річна Наталя з Маріуполя торік теж купалася застуджена, із температурою 38°С. Жінка запевняє, що того ж дня застуда майже повністю минулася. Цього року Наталя знову приїжджала, бо скаржиться на слабкий імунітет. Її чоловік Денис каже, що процедура додає бадьорості.
— Протягом року вода в купальні плюс 10. На морозі у ній краще грітися, ніж мерзнути, — жартує він.
За півкілометра від купальні є Свято-Преображенський храм, зведений 1864 року. Купальню кілька років тому збудували його прихожани. У церкві зберігається книга з відгуками. Люди дякують за зцілення й описують свої історії. Одна жінка, наприклад, написала про швидке загоєння гнійних ран. Інша, що минулися болі у спині.
Батько привіз мене сюди з температурою 39 градусів
Водоймище має в діаметрі 3–4 м, огороджене шифером. Води в ньому — дорослому по пояс. Дно вислане клейонкою, що притиснута каменями. До купальні веде вхід через дерев"яну роздягальню. У ній гачки для одягу, лавки, полички зі свічками та іконками. Перед входом люди хрестяться.
На Водохреще до Конькового з"їжджається багато людей. Купання розпочинається після нічної служби. Стаю в чергу об 11.00. За 30–40 хв. позаду збирається близько сотні охочих. Чоловіки, жінки, діти й старі заходять купатися разом — по сім-вісім осіб.
Валентина Ткачова, 25 років, приїхала з Донецька. Купається вперше. Показує червоні від холоду руки. Тримає для купання нічну сорочку. Каже, що у купальниках не можна. Заходимо до купальні разом. Жінки — у білизні, сорочках, деякі без одягу. Тричі занурюються з головою. Дехто починає емоційно кричати. Роблю так, як усі. Купаємося зо 2 хв.
Валентина ділиться враженнями:
— Тіло пече, наче вогнем, але не холодно. Лише ноги мерзнуть.
Після купання люди поспішають до машин. Деякі, обмотані рушниками, фотографуються. Навколо джерела багато забутого одягу: шкарпетки, колготки, майки. Коли тіло мокре, одягатися важко.
Люди гріються біля авто. У відкритих багажниках — випивка й закуска. На одній з машин російські номери. Біля неї п"ють коньяк. Чоловік показує, що набрав додому 30 л води із джерела. Везе батькам, щоб лікувалися.
Коментарі