У хворих на анорексію гниють нігті та ясна

Тетяна Забзалюк із Нікополя Дніпропетровської області захворіла на анорексію в 17. Вилікуватися змогла лише за п'ять років.

— Мала проблеми зі шлунком, тому лікар порадив сісти на жорстку дієту, — розповідає 25-річна Тетяна. — Важила 60 кілограмів при зрості 169 сантиметрів, а втратила 10 кіло. Друзі та знайомі почали мені казати, яка я гарна і як схожа на модель.

Стала худнути цілеспрямовано. В журналах начиталася про здорове харчування. Це зараз я знаю, що це нездорово — їсти три горіхи на день і пити воду з лимоном. А тоді намагалася щодня скинути 100-300 грамів.

Дівчина схудла до 36 кг. Не була задоволена результатом, здавалася собі  товстою.

— Припинилися місячні, почало випадати волосся, злазити нігті. Шкіра пішла плямами і стала жовта, гноїлись ясна й нігті. Я весь час мерзла. Але щось усередині змушувало мене сидіти на дієті та тренуватися до виснаження.

Хлопець Тетяни хотів їй допомогти, шукав лікарів. Вона намагалася повернутися до здорового харчування, але не могла їсти.

— Завагітніла. Не знаю, як це сталося за відсутності місячних. Лікарі дивувалися. Коли була вагітна — їла. Але дитину все одно втратила. Тоді мій хлопець сказав: "Давай їсти повноцінно, щоб наступна наша дитинка вижила". І я почала їсти. Але й друга вагітність закінчилась викиднем. Я у 17 років захопилася дієтами, внутрішні органи не змогли повноцінно розвинутися.

— При анорексії організм отримує мінімальну енергію і поступово починає втрачати функції, — розповідає столичний психотерапевт Марія Дьяконова, 28 років. — Народження дітей — це важливо, але для виживання не першочергове. Так само ріст волосся та нігтів. Пацієнт доводить себе до того, що організм не може повернутися до засвоєння їжі. Серцевий м'яз спрацьований. Найчастіше все завершується інфарктом.

Це психічне захворювання, коли людина панічно боїться набрати вагу. Страх перекриває інші почуття та емоції, не відпускає навіть, коли є загроза смерті. Близько 90% хворих — дівчата віком 12-24 роки. Решта — дорослі жінки й чоловіки. Кожен п'ятий помирає.

— В основі анорексії лежить спроба повернути собі контроль. Від підлітка зараз багато чого вимагають: скласти тести, вступити, знайти роботу і при цьому мати гарний вигляд. Дитина почувається безпорадною. Тому починає керувати своїм тілом.

Лікування від анорексії складне. Хворі потрапляють до лікарні, коли вже мають фізичне виснаження. Через апатію перестають рухатися, лежать. У лікарні їм ставлять крапельниці, годують через зонд. Психотерапевти намагаються переконати, що вага 30 кг — це не повнота. Але після виписки пацієнти знов повертаються до дієт. Не вміють харчуватися. Можуть не їсти кілька місяців, п'ють лише воду. Інколи мають напади переїдання. Тоді ковтають усе підряд.

— Хворим на анорексію не можна робити перерви в їжі понад 3 год. Потрібно обов'язково перекусити — випити чаю, кави чи кефіру.

Тетяна Забзалюк навчає анорексиків, як вилікуватися.

— Після кількох років фізичних страждань і думок про самогубство я зрозуміла, що мені вже все одно, чи буду я товста. Яке це має значення, коли я не хочу жити? Крім того, мені не сподобалося, що якийсь внутрішній голос змушує мене худнути, керує мною. Почала їсти, аби довести собі, що я це зможу. Тепер намагаюся набрати вагу. Зараз важу 54 кілограми.

×