— Наша Таня начала бояться врачей в детском саду, — говорить киянка 35-річна Марія Копилова. — Оказалось, докторов боялись все дети в ее группе. Малышей пугала няня. Говорила: "Если не будешь есть, поведу к врачу".
Марія виховує доньку 7-річну Тетяну.
— Я не розуміла, що відбувається з дитиною, — каже мати. — Донька починала плакати, навіть коли ми заходили в аптеку. Побачить продавця в білому халаті й піднімає істерику на піврайону. У лікарні не давала лікареві подивитися горло й послухати. Пішли провідувати тата в лікарню — боялася заходити в палату. До чоловіка саме лікар зайшов на огляд. Мала побачила білий халат і затрусилася.
Страх минув торік, коли впала в погріб. Дід у селі поліз картоплю виймати, а доця бігала навколо. Влетіла в яму і так спустилася по драбині, що розсікла щоку. Їхали до медпункту 7 хвилин. Розказувала їй, що лікар зробить усе, аби не боліло. Нам тоді наклали два шви. Донька не пискнула. Тепер, коли рвемо зуба чи беремо кров із пальця, дитина тільки скривиться. Терпить, бо знає, що їй стане легше.














Коментарі