
— Виїхала з Харкова місяць тому, коли розбомбили мою квартиру на Салтівці. Взяла кота, рюкзак, із яким була у бомбосховищі, й відправилася до Львова, — каже 25-річна Єлизавета Бежева з Харкова.
Зараз жінка перебуває в Польщі. Там її прийняли волонтери.
— Мене не радують тут ні красоти, ні те, що вперше потрапила за кордон. Часто плачу й почуваюся безпорадною. Тому спілкуюся з психологом онлайн, щоб допоміг впоратися із ситуацією, в якій опинилася.
— Війна змусила мільйони людей виїхати за кордон. Через це українці подавлені й виникає синдром біженця. Його не можна залишити без уваги, бо може перерости в депресію, — говорить 44-річна Інна Павлик, психологиня з Рівного.
Цей стан проявляється відчуттям безпорадності, різкими спалахами гніву, дратівливістю, пригніченим настроєм і головним болем. Ознаки можуть посилюватися, якщо людина схильна до депресії.
Біженцям треба зрозуміти, що в країні йде війна не через них. А сумувати за домом і рідними — природно.
Синдром допомагає пережити спілкування з такими ж переселенцями. Дає усвідомлення, що з такою проблемою живуть не тільки вони.
— Якщо допомогти власній країні хочеться, але немає грошей, то записуйтеся у волонтери.
Радить не ображатися та не приймати агресивну реакцію людей на свій рахунок. Усміхатися та радіти життю після пережитого може не кожен. На це потрібен час.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
Коментарі