"Гляньте, моя хвороба руками виходить, — 45-річний львів"янин Іван Рибак показує долоні, вкриті червоними плямами. — Вони з"явилися, як я походив у цілющому джерелі. Тепер поволі зникають, а я відчуваю, що оздоровлююся".
Іван Рибак 11 років слабує на цукровий діабет. Останнім часом хвороба дала ускладнення на ноги — болять суглоби.
— Цієї ночі так корчі мучили, що я заснути не міг, — каже чоловік. — А зараз зовсім не болить.
Із Рибаком розмовляємо біля джерела в селі Раковець Пустомитівського району, що за 15 км від Львова. По цілющу воду сюди щодня приїжджають десятки людей із різних областей.
У кінці села вздовж ґрунтової дороги припаркувалися близько 40 легковиків. Люди в шортах, панамах несуть у руках три- й п"ятилітрові пластикові пляшки. Ідуть через пасовисько до високої гірки. На ній стоїть церква Святих мучеників Маковеїв.
Унизу маленька дерев"яна каплиця з фігурою Матері Божої. З-під неї струменить джерело. Вода затікає в маленький басейн із кам"яним дном. Паломники ходять по колу й моляться. Вода доходить їм до колін. Двоє дівчат лягають на дно, миттю вистрибують на берег і біжать грітися на сонечко.
— Вода холодна, аж за ноги щипає, — говорить 52-річна львів"янка Віра Бобецька. Низ її сукні біля колін зав"язаний у вузол. — Я тільки два кола пройшла. Зараз трохи зігріюся і знову піду.
Жива вода помагає бездітним подружжям
У Бобецької запалений стегновий суглоб, лікар приписав їй уколи. Поїхати до джерела жінці порадила сусідка Ольга. Торік завдяки воді вона позбулася остеохондрозу.
Жінка розповідає, що взимку бачила, як батьки новонароджену дівчинку привозили. Занурили її по пояс у воду, а потім замотали в ковдру. Дитина навіть не заплакала.
— То свята вода, біля джерела тричі ікона Божої Матері з"являлася, — додає мешканка сусіднього села Підтемне 58-річна Галина Шиманська. Вона прилаштувала до цівки джерела велику каністру. — Люди 12 кіл намагаються у воді пройти, так більше помагає. Три кола важко даються, а потім ноги звикають до холоду.
Тут оздоровилися сотні людей, переконана 58-річна Олена Жилко із села Красів Миколаївського району Львівщини. На її грудях висять медальйони святих і вервечка.
— Ця жива вода на всі хвороби помагає. Навіть бездітним подружжям. Головне, коли по колу ходиш, треба вірити в оздоровлення й молитися. А ще треба щодня пити склянку води натщесерце. Мій родич цією водичкою виразку шлунка вилікував.
Жилко заходить у воду. Іде по колу, молиться, перебираючи вервечку. Щоразу зупиняється біля чотирьох кінців великого дерев"яного хреста, що лежить на дні, хреститься й торкається їх рукою. Пройшла так 30 кіл.
— Тепер відчуття таке, наче в окропі стою, — зауважує вже на березі. — Після такої процедури не те що ходити легше, танцювати хочеться.
Сільський голова Раковця 57-річний Ярослав Дудар розповідає, що у 80-х роках до села приїжджали науковці з Одеси. Вони дослідили, що в джерельній воді багато корисних мінералів, зокрема срібла.
— На жаль, ці дані не збереглися, — зітхає Дудар. — Ігор Вуйцик, який у той час головував у селі, розповідав, що чиновники боялися паломницького руху. Бо навіть у радянський час до джерела приїжджало багато людей, селяни мріяли відбудувати капличку.
38-річна Лідія Кузь із відділення комунальної гігієни Пустомитівської районної санепідемстанції запевняє, що у воді з раковецького джерела немає нічого шкідливого. Вона цілком придатна для вживання. Однак лікувальних властивостей ніхто не досліджував.
Кринична вода лікує очі
Після лікувального Раковецького джерела люди моляться біля каплиці й ідуть умитися до маленької вмурованої кринички за кілька метрів від басейну. Раківчани кажуть, тут вода лікує зір. 89-річна Пелагія Матвіїв живе неподалік паломницького місця. Вона розповідає легенду, як у позаминулому столітті місцевий шляхтич виявив на своєму полі джерело й звелів наймитам його замурувати.
— Наступного дня він осліп, — розказує жінка, сидячи на лаві біля своєї хати. — Уві сні до нього з"явився ангел і наказав відкрити джерело й умитися цілющою водою. Той послухався і став бачити. А біля джерела поставив капличку. Після війни її знищили, а відбудували вже за України — більш як десять років тому.
— А ви джерельну воду п"єте? — запитую.
— Аякже! Уже дев"яносто літ на носі, а я на полі нарівні з молодими гарую, всі грядки біля хати сама повисаджувала, — показує на великий город за сіткою.
7 
35413
Коментарі
2