Ексклюзиви
понеділок, 27 травня 2013 07:30

Не встиг до рота притулить чарку — погано стало

Черкасець 64-річний Едуард Усік 20 років хворів на миготливу аритмію. 18 травня у столичному інституті кардіології ім. Стражеска йому виправили ритм серця радіочастотами.

Зустрічаємося з ним у палаті через день після операції.

— Ніколи не зважав, а у березні дійшло до "швидкої". Втомлювався страшно. Пішов до магазину за 100 метрів купити хліба, піднявся ліфтом на шостий поверх — уже маю відпочити. На дачі працюю зранку, доки сонечко не пече. З сьомої почну, о дев'ятій сил уже немає. Помився, ліг, і до четвертої сплю. Це при тому, що вночі виспався. І ставало все гірше.

Негаразди з серцем почалися, як працював інженером у Дніпропетровську.

— Весь час нерви — оборонний завод, кожному докучали, важко було. А ще спека, смог, мало кисню. Мав низький тиск. Аритмія вперше схопила, як перебрався до Черкас. Поїхав до товариша на полювання. Я не п'ю — 50 грамів за вечір, не більше. Але дичину треба ж обмить. П'яний не був, мали чим заїсти. Як вертався, у дизелі почало нудити. Якісь жіночки допомогли. Розстебнули сорочку, принесли чайник із водою, влили. Під язик дали пігулку. Думав, що то втома.

Із часом напади повторилися. Були раптові — серце не боліло, не колотилося.

— Чотири роки тому приїхав товариш із Києва, повіз його на дачу. Не вспів до рота притулить чарку — погано стало. Піднявся — знов погано. Сам дістався до Черкас, сів у тролейбус, зайшов у двір і впав. Сусіди під руку приволокли додому, викликали "швидку". Тоді й взнав, що маю аритмію. Бувало, чекаю тролейбуса і бачу, що в очах темніє, зараз упаду. Вчепився за якийсь ларьок — посвітліло. Казав, ну пройде, молодий іще, 60 років. А воно накопичується.

Останній напад трапився у березні, — Усік пішов по хліб, раптом сильно впав тиск. — Встаю — повело вбік. Хапаюся за серце, а воно тук-тук-тук — і мовчить. Частота пульсу з 60 підскочила до 140. Увесь день таке було, думали, що на погоду. "Швидку" викликали аж під вечір. Медики порадили лягти в лікарню. Я відмовився. На другий ранок лікар приїхав, я лежу. Каже: "Ну, лежи-лежи, скоро будеш спать, сидячи у кріслі. Бо після аритмії буває серцева недостатність. При ній задихаються і не можуть лежать". Це мене налякало, згодився на лікарню. За два тижні сказали, що ліки не поможуть. Мав ще й тріпотіння серця. Як міряю тиск електронним тонометром, ніби контакту немає. Лампочка то гасне, то спалахує.

В інституті Стражеска пацієнтові через стравохід ввели електрод і дали струм на серце. Так вирівнюють ритм.

— Подякував і поїхав додому. Але за два тижні знову відчув непорядок. Серце не змогло втримати ритм. Тоді порадили сильніше втручання. В паху у вені зробили дірочку і запихнули в неї аж до серця електрод. Я технар, то зрозумів, що навколо серця виникає електричне коло, яке збиває ритм. Щоб його розімкнути, роблять шрам — припалюють серцевий м'яз.

Оперували 5 год. під керівництвом хірурга Бориса Кравчука з Інституту серцево-судинної хірургії ім.Амосова.

— Знеболюють лише місце надрізу, а хворий повністю при тямі, — говорить лікар. — Наші підопічні одразу стають здорові. Буває, оперуємо зранку, а ввечері вже біжать на поїзд додому. Наймолодшим моїм пацієнтом була 6-місячна дівчинка. Найстаршому 82 роки.

Втручання проводять під рентгеном. Також застосували нову технологію, яка дозволяє бачити об'ємне серце на екрані. Тоді людину менше опромінюють і точніше оперують.

— Ведемо до серця катетер — тонкий довгий дріт із датчиком на кінці. Він дає сигнали, за якими комп'ютер будує 3Д-карту серця. Бачимо вогнища аритмії, на них треба діяти радіочастотами.

— Найважче було пролежати, як солдат біля мавзолею — ні моргнуть, ні ворухнуться, — розказує Едуард Усік. — Купа датчиків на грудях, на спині. Що робили — не бачив. Постійно щось питали. Потім дівчинка каже: тримайтеся, неглибоко дихайте, зараз буде боліти. Тоді праве плече заломило, ніби перед дощем. Біль став наростати і пішов на ліве плече. І так разів 10. А тоді кажуть: ви вже 2 години живете без аритмії. Повитягали з мене всі дротиняки. Хотів устати і піти, та заборонили через дірку у вені. Зараз уже ходжу. Почуваюся дуже добре.

Така операція в Європі коштує 8 тис. євро. В Україні — 500 грн. Решту оплачує держава. Торік в інституті операції з вирівнювання серцевого ритму зробили 2,5 тис. людей. Потребують такої щонайменше 20 тис. українців.

1,5 мільйона українців мають миготливу аритмію. Вона збільшує ризик інсульту вп'ятеро, смертність — удвічі.

Зараз ви читаєте новину «Не встиг до рота притулить чарку — погано стало». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути