Після нападу гострого панкреатиту 65-річна Тамара Курганська із селища Іванків Київської області потрапила до лікарні в тяжкому стані. Її підшлункова почала перетравлювати себе й відмирати. У жінки цукровий діабет, тому лікарі не могли розрізати живіт. Зробили дві ендоскопічні операції — через проколи.
— Раптово дуже різко заболів живіт і піднялася температура, — розповідає жінка. Шість років має каміння у жовчному міхурі, але раніше воно її не турбувало. — За своє життя пережила всяке, але то був такий сильний біль, що неможливо терпіти. У районній лікарні крапали крапельниці день і ніч. Сказали, що народилася в сорочці, бо після такого нападу рідко хто повертався додому.
Медики призначили протизапальну терапію, підтримували роботу підшлункової залози. Коли Тамарі Курганській стало гірше, доправили до столиці в Інститут Шалімова.
— У жінки камінець вийшов із жовчного міхура й перекрив головну і жовчну протоки підшлункової залози, — пояснює 33-річна Людмила Перерва із відділу хірургії підшлункової залози інституту. — Підшлункова почала перетравлювати себе й відмирати. Але людський організм — розумна система, намагається обмежити шкідливі процеси. З панкреатичного соку і мертвих тканин навколо підшлункової утворилася капсула, тобто псевдокіста. Туди потрапляла травна рідина. Кіста була завбільшки 10 на 6 сантиметрів, тиснула на шлунок.
Через цукровий діабет пацієнтки оперувати її було ризиковано. Лікарі вирішили застосувати малотравматичні методики.
— Ми хотіли допомогти, як це роблять у всьому світі, без розрізу живота. До нас в Україні цього ніхто не робив, — каже 37-річний Іван Терешкевич, хірург-ендоскопіст. — Раніше таких пацієнтів оперували відкритим способом. Підшивали до псевдокісти кишку або шлунок, щоб сік вільно виходив. Так було, поки в інституті не з'явився новий апарат — еховідеоендоскоп. Це гнучка трубка діаметром 14 міліметрів із ультразвуковим датчиком на кінці. Всередині трубки є канал, через який проводять медичні інструменти й виконують маніпуляції. Ця процедура менш травматична для хворого. Отже, і післяопераційні ускладнення менші. Пацієнта швидше виписуємо додому. Раніше потрібно було два тижні, а зараз — кілька днів. Таким методом лікують лише псевдокісти.
Прилад завели через рот пацієнтки у стравохід, потім просунули у шлунок. Кісту прокололи голкою. Встановили трубку — стент, аби рідина витікала у шлунок.
— У псевдокісті плавало багато мертвих тканин, які могли забити маленький пластиковий стент. Тому встановили металевий, діаметром сантиметр. Через нього зайшли всередину капсули. Видалили відмерлі тканини, щоб не гноїлися і не запалювалися. Згодом стент замінили на пластиковий. Операція тривала півгодини. Уже ввечері пацієнтка ходила, пила воду й кефір.
Через тиждень зробили другу операцію. Прокололи живіт у трьох місцях і видалили жовчний міхур. Найбільший розріз був біля пупка — 1,5 см. На п'ятий день відпустили хвору додому. Стент видалили через місяць.
— Ця процедура безболісна й проводиться без наркозу. Трохи неприємно відчувати в роті інструменти. У багатьох країнах після таких операцій увечері можна йти додому. На огляді через три місяці побачили, що псевдокіста зникла. Жінка почувається добре.
5 
1
Коментарі