Киянка Ірина Матко, 35 років, із відпочинку на морі привезла гнійний гайморит. Це запалення верхніх придатків пазух носа. Пригадує, голова боліла ще до відпустки. І трохи закладало носа. Жінка думала, що застудилася або почалася алергія.
— Я алергік, коли весною все цвіте, йду на лікарняний. Навіть у зачиненій квартирі почуваюся зле, ніс тече, очі червоні, — розповідає Ірина. — Тож подумала: знову якийсь пилок потрапив.
Йодованим морським повітрям Ірині було важко дихати.
— Як приїхала додому, пішла до лікаря. Лоб болів, відчувалося, що там щось є. І дихати носом було важко. Знімок показав гнійний гайморит. Лікар сказав проколювати, але я вирішила почекати. Купила виписані антибіотики, краплі від нежиттю на травах, а ще робила болтушку. За три дні гній витік.
Рецепт жінці розповіла подруга. Для ліків змішують по 1 ст. ложці молока, соку цибулі, рідкого меду, рафінованої олії без запаху, додають ложку тертого темного господарського мила. Суміш зберігають у холодильнику.
— Головне, аби маса була однорідною, тому треба довго мішати, поки мило розтане. Можна й на паровій бані топити, але я не пробувала. Як ліки готові, намотую трохи вати на сірник, вмочую в суміш і засуваю глибоко в ніс. Так, що лише голівки з сіркою трохи визирають із ніздрі.
Із ліками в носі треба посидіти 40 хв. Ірина робила двічі по 20 хв. Каже, трохи щипає, бо там мило. Але не пече. Суміш повністю всмоктується, вата на сірнику, яка була жовтувата, знову стає біла.
— Головне, що починають текти соплі та гній. Сиділа з хусточкою, — усміхається жінка. — За три дні почувалася значно краще. А за тиждень усе минулося. Може, ще пару разів зроблю для профілактики.
Лори проти такого лікування. Кажуть, недолікована хвороба може перейти в хронічну форму. Переконують, що прокол нічим не зашкодить, а гній треба прибрати якнайшвидше.
Здавалося, що в лобі хлюпає
— Не треба боятися проколу. Його роблять з анестезією, і пацієнт нічого не відчуває, — пояснює Володимир Коробенко, 58 років, завідувач лорвідділення Київської міської лікарні N1. — Гірше, коли людина займається самолікуванням. Якщо гній не прибрати до кінця, запалення переходить у хронічну форму. Біль справді минає, й людина почувається здоровою, але інфекція залишається. Ефект тимчасовий, і повторне загострення може бути значно сильнішим. Тоді доведеться лягати в лікарню.
Львів"янка Діана Ван, 26 років, пригадує: часто мучилася з гайморитом у школі. Останні десять років недуга не турбувала. Нині жінка живе в Німеччині.
— Голова розболілася цього літа, аж у очах темніло. Спочатку думала, що то мігрені, бо напади були раптові, — розповідає невисока білявка. — А як повертала голову, здавалося, що в лобі щось хлюпає. Ніби вода переливається.
Лікар підтвердив, що це не мігрень.
— До цього я приймала глобулі від гаймориту. Так називаються гомеопатичні таблетки. Але лікар прописав мені трави, з їх витяжок складаються мої таблетки. Пояснив: так вони швидше діятимуть.
Суміш з ехінацеєю, фітолакою американською, туєю західною і сон-травою треба було запарювати й пити по 2 л на день замість води. На смак рідина гіркувата.
— Але подіяло. За тиждень я почувалася здоровою, хоча курс триває три місяці.
Вправи для носа виконують кілька разів на день
Захистити носоглотку від простуд і запалень можна за допомогою вправ. Їх роблять кілька разів на день.
1. Зробіть по десять вдихів і видихів правою та лівою ніздрею, по черзі закриваючи їх великим і вказівним пальцями. На вдиху й видиху чиніть опір повітрю, надавлюючи пальцями на крила носа.
2. На видиху, одночасно з постукуванням пальцями по крилах носа, вимовте: "ба-бо-бу".
3. Швидко втягніть усередину живота черевні м"язи, розташовані нижче пупка, й одночасно зробіть різкий видих через ніс. На видиху потрібно широко розкрити рот і, наскільки можливо, висунути язика до підборіддя.
3 
35413
Коментарі