Четвер, 22 січня 2009 21:00

Діти із синдромом дефіциту уваги мають поспішне мислення

Надмірна дитяча рухливість і нестриманість можуть бути ознаками синдрому дефіциту уваги. Такі діти непосидючі й неуважні.

— Синдром виникає при нервово-психічних порушеннях у дитини через генетичні вади, ураження кори мозку плоду немовляти в перший місяць життя або під час вагітності жінки, — пояснює Людмила Кирилова, 59 років, керівник відділення дитячої психоневрології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології у Києві. — За даними закордонних учених, хворіє майже 10 відсотків малюків. В Україні, на жаль, дослідження поки не проводили.

Вона радить майбутнім мамам не нервувати і не слухати гучної музики.

— Особливо ризикують захворіти шестирічки, — веде лікар. — Не дарма йти в школу в шість років неврологи не радять, дитина ще не готова. Для неї висидіти спокійно десять хвилин — це норма. А треба цілий урок. Якщо ж школяр ще надміру активний, йому стає нецікаво. Він може встати, розкидати речі. Посадити його на місце майже неможливо.

Єдиний спосіб зупинити дитину — переключити її увагу на інше. Вказувати на погану поведінку або карати не можна.

— На добро діти відповідають подвійним добром, а на зло в десять разів більшим. Зайве також "накручувати" обстановку. У садку чи школі треба пояснити вчителям і вихователям, що дитина особлива. Їй треба трохи більше свободи.

У школі дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю називають вискочками. Не дослухавши вчителя, вони викрикують відповідь.

Ознаки хвороби видно з трьох років

— Це через поспішне мислення, — пояснює Людмила Григорівна. — Дитина думає, що все схопила, а потім поспіхом неправильно вирішує завдання. Для неї головне — висловитися. Часто це закінчується тим, що діти не засвоюють знань.

Аби не допустити проблем у школі й подальшому житті, таких дітей потрібно лікувати. Медики кажуть, перші ознаки хвороби видно з трьох років. Тоді ж потрібно відвідати невропатолога. Їм назначають психологічну корекцію, яку роблять батьки, та ліки.

— У нас назначають медикаментозне лікування вже з трьох років, а в Росії — з п"яти. Уже за півроку-рік діти стають спокійнішими, краще концентруються, — каже Людмила Кирилова. — Найстарші мої пацієнти вже закінчили інститути. Їх двадцятеро. Без лікування вони б цього не змогли добитися.

Якщо недугу запустити, діти можуть стати соціально некерованими.

— Батькам я б радила перейняти спосіб виховання в японців. Вони передають дітям повагу до себе з молоком матері. Ставляться до них як до маленьких імператорів, — каже лікар.

Зараз ви читаєте новину «Діти із синдромом дефіциту уваги мають поспішне мислення». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода