58-річний Денис Баран зі Львова працює монтажником у будівельній фірмі. Кілька місяців тому переставляв балку та вдарився плечем.
— Поболіло день-другий і пройшло. За кілька місяців стало важко руку підняти. Від болю навіть не спав уночі, — розказує. — Мусів піти в лікарню.
Виявилося, через роботу й постійне напруження м'язів у Дениса Барана розвинувся плечолопатковий періартрит. На два тижні його поклали у стаціонар. Лікують медикаментами, фізіотерапією та роблять масаж.
— Чоловіку пощастило, що хвороба не встигла перерости в хронічну форму. Якщо її запустити, рухливість плеча можна втратити назавжди, — говорить лікар-травматолог 40-річна Валентина Гресько.
Плечолопатковий періартрит найчастіше діагностують будівельникам та спортсменам. У них недуга розвивається через травми. У будівельників — через постійні фізичні навантаження в ділянці шиї та лопатки.
— Спочатку запалюються сухожилля плеча, а суглоб і його хрящова тканина не ушкоджуються. Тому, як правило, одразу не болить. В цьому й небезпека. Людина думає, що нічого страшного, а хвороба переходить у хронічну, і плече не буде рухатися.
Плечолопатковий періартрит лікують не тільки препаратами й мануальною та фізіотерапією. Для кращого результату застосовують лазерну й ударно-хвильову.














Коментарі