57-річна Любов Нестройна із села Набережне Глобинського району на Полтавщині четвертий рік заготовляє на зиму барбарис. Лікує ним застуду.
— Ягоди дрібні, гілки колючі, тому обриваю обережно. Барбарис на смак кислий, у роті після нього відчувається прохолода. У середині має кісточку, не опадає до морозів.
Від температури відварює перемелені на м"ясорубці ягоди. 2 ст. ложки плодів кип"ятить у склянці води протягом 30 хв, проціджує. Приймає до їди по 30 г тричі на день.
— У період авітамінозу, із січня по квітень, можна вживати барбарисовий сік, — розповідає Любов Нестройна. — Із перемелених ягід віджимаю сік руками. Змішую його з цукром або медом у пропорції один до одного. 750 грамів соку розводжу 100 грамами медичного спирту або 250 горілки. Пити по столовій ложці тричі на день. Дітям не давати.
Свіжовичавлений сік без алкоголю помагає від кашлю. Вживають його по столовій ложці раз-два на день.
Із листя барбарису Любов Ковтун, 47 років, із села Устимівка на Глобинщині робить настій від запалення ясен. На склянку окропу дає столову ложку листя. Полоще рот тричі на день.
— Барбарис є жовчогінним, корисний при захворюваннях серця, печінки, нирок. Стимулює апетит, підвищує кислотність шлункового соку, покращує травлення, обмін речовин, — розказує Поліна Осадчук, головний лікар амбулаторії сімейної медицини у селі Погреби Глобинського району.
Для заспокоєння нервів п"ють настоянку з кори барбарису. 200 г горілки й 30 г кори настоюють 21 день при кімнатній температурі у темряві. Перші три дні приймають по столовій ложці на добу, потім — три ложки. Лікування триває два-три тижні.
1 
1
Коментарі