Ексклюзиви
Четвер, 24 вересня 2009 16:59

Анатолієві Наконечному сформували шлунок із тонкої кишки

фото: Тетяна ЗАРОВНА"Спроби відновити видалений шлунок були ще 35 років тому, але ми перші в Україні змоделювали шлунки двом чоловікам й чотирьом жінкам. Жіночий організм легше переносить операції", — каже Григорій Бондар, 77 років.

Він директор Донецького обласного протипухлинного центру, професор, академік Академії медичних наук України. Годину тому вийшов з операційної.

На стіні в його кабінеті портрети трьох українських президентів, учених, фотографії з колегами й учнями. На ручці шафи висить вимпел із гербом Донецька.

— Навколо стравоходу обгортаємо тонку кишку, формуємо сфінктр, штучний жом, який закриває просвіт стравоходу. У такому стравоприймальнику їжа затримується до 40 хвилин. А далі штучний резервуар з"єднується з дванадцятипалою кишкою.

У Центрі розробляють нові методики пластики стравоходу, прямої й товстої кишок.

— Наше ноу-хау — в особливому з"єднаннi стравоходу з кишкою. Ми придумали сполучати тканини ось такою петлею, — Григорій Васильович на пальцях показує. — Шви стають міцними. Повернення їжі до стравоходу неможливе. Туди їжа проходить, назад — нi. За кордоном цього досягти не змогли. Ми вже направили документи, щоби запатентувати метод.

Академік пояснює, що без шлунка можна жити, але пацієнти виснажуються. Їжа не встигає перетравлюватися. Людей, яким видалили шлунок, треба штучно підживлювати білками. Середня тривалість  життя таких пацієнтів — чотири роки. Вони стають інвалідами, сплять напівсидячи, бо їжа повертається в стравохід.

Із мобільника академіка лунають звуки радянського військового маршу. Від бере слухавку, просить перетелефонувати пізніше.

— За дві доби після пластики шлунка пацієнт починає їсти, а через місяць травлення нормалізується. Тому важливо добре жувати їжу. Їсти мінімум 40 хвилин. Хоча сам я лише цього року почав пристойно обідати.

В ординаторській хірург Олександр Заїка показує на комп"ютері відеофайл про роботу штучного шлунка.

— Його завдання — зібрати їжу, — пояснює. — А процес травлення починається вже з порожнини рота. У ньому беруть участь усі рецептори дванадцятипалої кишки.

30-рiчна Алла з Донецької області скаржилася на болі в животі, підвищену температуру, виснажувалася.

— У неї була анатомічна особливість: незвично маленький діаметр тонкої кишки, — розповідає про свою пацієнтку хірург Олег Єфімочкін. — Їй повезло, що ми навчилися моделювати штучні шлунки цього року. Бо після видалення шлунка вона б померла з голоду — більше 100 грамів бульйону не могла з"їсти.

Анатолій Наконечний, 69 років, приїхав із Харкова. 15 вересня йому видалили пухлину та сформували штучний шлунок.

— Із першого ж дня ми дозволили пити воду, на другий — кефір і бульйон. Два дні тримали в носі зонд, а тепер він харчується самостійно, — говорить хірург Сергій Готовкін. — До жовтня Анатолій Станіславович поїде додому. Поки їсть через 1,5–2 години по 150–200 грамів, потім збільшуватимемо об"єм. Зараз у його раціоні каші з дитячого харчування. Через два-три тижні можна буде все рідке та протерте, а за півроку, може, й маленький шматочок шашлику дозволимо. Важливо дотримуватися режиму. У нас медсестра 15 років прожила без шлунка, бо дотримувалася режиму харчування і не їла перед сном.

Без шлунка люди живуть в середньому чотири роки

Ідемо в палату до Анатолія Наконечного. Він доцент Харківської академії залізничного транспорту. Викладав промислове будівництво, у вересні пішов на пенсію.

— У мене і дружина лікарка, і дочка теж, — розповідає Анатолій Станіславович. — Дочка прочитала в Інтернеті, що в Донецьку почали робити такі операції, ось я і приїхав. 12 років тому була виразка шлунка, відтоді нічого не мучило. А останні два місяці защемів шлунок, і дружина говорить: "Обследуйся". Коли з"ясувалося, що там пухлина, я здивувався. Почуваюся добре — ось сьогодні дозволили вставати.

Він піднімає сорочку, показує живіт у бандажі. Заходить його дружина з обідом. Каже, чоловік ніколи не перебирав їжею, а вмовити його кинути курити поки що не вдається.

— На дачі більше працювати не будеш, — заявляє Зоя Степанiвна Наконечна, і, звертаючись до мене, додає: — І раніше берегла чоловіка, а тепер удвічі більше берегтиму. Більше ні про що не запитуйте, а то розплачуся.

У Донецькому онкоцентрi видалили шлунки 4 тис. ракових хворих. Щороку роблять 140–150 операцій. 40% пацієнтів Центру — з інших областей.

Зараз ви читаєте новину «Анатолієві Наконечному сформували шлунок із тонкої кишки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі