Чому чоловікам кризу середнього віку пережити важче, ніж жінкам, кореспонденту Gazeta.ua розповів Павло Горностай з Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук
"Чоловіки не вміють виливати свої емоції назовні. Через це хворіють або намагаються заглушити негативні відчуття горілкою. Алкоголь тимчасово допомагає, але це не вихід з ситуації. Жінки вміють виражати почуття: плакати і жалітися. До того ж вони в 5 разів частіше звертаються до психотерапевтів", - сказав він.
"Людина переживає життєві кризи кожні 7-9 років. Найсильніші — народження і смерть. Криза середнього віку їм поступається. Середній вік кризи — 37 років. Це умовна цифра, точної локалізації немає. Триває вона від кількох місяців до кількох років", - додав Павло Горностай.
"Є чоловіки, в яких криза середини життя нагадує підліткову. Але в цих кризах більше відмінного, ніж спільного. Симптоми підліткової кризи — сильне небажання бути дитиною і величезне прагнення перейти в наступну вікову градацію. В кризи середнього віку все навпаки. Якщо життя уявити дугою, то в цьому випадку людина знаходиться на її середині. Може подивитися вперед і озирнутися назад.
В молодому віці майбутнє було віддалене, у старшому вже видно його кінець. Це викликає у людини шок, стрес і дискомфорт. Людина починає задумуватися над тим, що зробила, чого досягла. Починає картати себе — не зняв фільм, не захистив дисертацію, не написав книжку. Якщо в молодому віці, дні пливуть повільно, то в старшому вони минають швидко. Це посилює негативні відчуття. На такі періоди припадають піки розлучень, переїздів і здобуття нової професії", - розповів психолог.
"Кожна криза має чудову особливість — вона закінчується. На кризу слід дивитися як на ресурс. Тоді людина отримає від неї користь, підніметься на вищий ступінь стосунків, отримає новий досвід і нову якість життя, вийде на нове розуміння і побачить нові перспективи", - порадив Павло Горностай.
Детальніше про те, як пережити кризу середнього віку, читайте у журналі "Країна" № 15 (118) за 19 квітня 2012 року.
Коментарі