За часів мого студенства Херсонський бавовняний комбінат славився на весь СРСР. Подібних підприємств було лише три у світі. Туди завозили очерет і бавовну, а отримували тканини. У 2000-і роки його викупили росіяни. Почали ночами вивозити верстати. Коли херсонці дізналися, стали обурюватися і пікетувати, але вже було пізно. Комбінат розвалили, тисячі людей втратили роботу. Нині на території ХБК — купа супермаркетів і жодного підприємства.
До 2003 року в місті існував великий нафтопереробний завод. З ним сталося те саме. Спочатку закрили на реконструкцію, потім довели до ручки. У сусідньому Миколаєві росіяни знищили парфумерний комбінат "Алые паруса", два суднобудівні заводи — Чорноморський та "Океан", кондитерську фабрику, завод металоконструкцій тощо. У моїй рідній Новій Каховці москвичі добивають електромашинобудівний завод, який колись постачав двигуни у 80 країн світу. Подібних прикладів знищення Москвою української промисловості можна знайти практично в кожному місті чи області.
Нині Кремль так само серйозно взявся за Донбас, тільки вже з допомогою ракетних комплексів і мінометів. За час військової агресії там знищено майже 600 підприємств. І масштабний розбій триває. Замість захисту російськомовного населення ведеться неприхований грабіж індустріального краю. Не в силах проковтнути всю Україну Москва поводится за принципом: як не з'їм, то хоч понадкушую. Мета зрозуміла: якомога більше ослабити наш промисловий потенціал, аби потім ми йшли до них з простягнутою рукою.
В окупованому Криму окупанти відбирають власність українських підприємців та олігархів, націоналізують державні активи. Коли на обрії замаячить звільнення автономії, вони діятимуть так само, як у Донецькій та Луганській областях, залишаючи після себе руїни.
На відновлення інфраструктури Донбасу вже потрібно 8 мільярдів доларів. А військовий конфлікт іще ж не закінчився. Збитки від окупації Криму перевалили за трильйон гривень. Ось ціна "віковічної дружби братніх народів". Та й ціна прозріння для тих, хто в цю "дружбу" вірив.
2 
1
Коментарі
2