— Дерева й кущі родитимуть, якщо за ними постійно доглядати, — каже садівник із Рівного 43-річний Богдан Волинський. — Квіткові бруньки рослина закладає протягом року. Лохина, наприклад, із червня по серпень. У цей час її треба поливати.
У квітні набрякають бруньки плодових дерев. Першими зацвітають абрикоси — коли кілька тижнів середня добова температура тримається від +5°C. При +12°C розпускаються груші, вишні та яблуні, зацвітають рання смородина, полуниця й суниця.
Догляд за садом починають з обрізування гілок. Найкраще його робити наприкінці лютого — в середині березня, коли рослина спить. Можна у квітні, до початку формування бруньок. Першими обрізають зерняткові — яблуні, груші, тоді кісточкові — черешні, вишні, абрикоси, персики.
Після обрізування дерева обробляють від шкідників і хвороб, які залишилися з минулого року. Це роблять до появи першого цвіту, вдруге — коли опаде чверть пелюсток, а втретє — після цвітіння.
Груші та яблуні обробляють препаратами енжіо, ампліго, децис профі, прованто максі. Вони захищають плодові від парші. Ці засоби, а також розчин оперкот мульті використовують для боротьби з плодожеркою, листовійкою і довгоносиком.
— Хімічні засоби захисту від шкідників люди використовують до набухання бруньок, цвітіння або вже після нього, — додає Волинський. — Мідний купорос вносять до розпускання напровесні, по голих гілках. Якщо зробити пізніше і потрапить на бруньку — вона згорить.
Для весняного росту й формування зав'язі рослинам потрібен фосфор, калій та азот. Дерева й кущі підживлюють мінеральними й органічними добривами.
— Я не використовую хімічні, виготовляю натуральні, — говорить Богдан Волинський. — Восени змішую опале листя з каліфорнійськими хробаками, які перетворюють його на біогумус. Виходить універсальне добриво, концентрований чорнозем. Вношу ранньою весною і за два-три місяці до плодоношення. Поливаю кореневу систему або прикопую, обприскую листя розчином із 10 літрів води і одного — біогумусу.
При застосуванні азотних добрив важливо дотримуватися інструкції. Передозування шкодить рослині. Калійні вносять лише розчиненими, фосфорні — глибоко в ґрунт.
Квітень у народі називають "плутнем", бо плутає весну із зимою. Цього місяця зриваються холодні вітри, вранці можуть бути заморозки.
Аби ранковий холод не пошкодив цвіт, господарі формують димові купи. Змішують сиру солому, листя, тирсу, гній і гілки. Їх розкладають за 2 м від дерева і запалюють ввечері, коли температура повітря знижується до +1°C. Густий дим стелиться над землею й захищає рослини.
— Димові купи — дієвий захист від морозу, — каже Богдан Волинський. — Але важко передбачити, куди потягне той дим. Якщо навколо багато сусідів, вам не подякують. Я вкриваю рослини агроволокном. У промислових садах використовують туманні установки. Це мережа шлангів із форсунками, що перетворюють воду на туман. Він стелиться садом і не дає морозу бити цвіт.
Для якісного запилення приманюють бджіл. У великих господарствах серед дерев встановлюють вулики.
— Для приманювання бджіл готую суміш, — говорить садівниця 45-річна Світлана Чичановська із Мелітополя Запорізької області. — У літрі кип'яченої води розчиняю кілограм цукру. Охолоджую, додаю квіти плодових дерев. Настоюю 6 годин і змащую рідиною стовбури.
Наприкінці цвітіння садівники секатором проріджують суцвіття. Видаляють малі бокові квіти. На дереві їх має залишитися 15–20%. Якщо не встигли це зробити, то проріджують зав'язі. Залишають на відстані 10–12 см одну від одної на зерняткових культурах і 5–6 см — на кісточкових. Завдяки цьому плоди повноцінно розвиватимуться.
6 
35413
Коментарі