— Є чимало методів прогнати кротів з ділянки. Роблю це тюлькою, — розповідає 70‑річний Олексій Стоцький із села Антонівка під Луцьком. — Вибираю заводського виробництва. Тоді вона достатньо солона, й рідина, в якій її готують, містить багато спецій.
Бере по три тюльки на кротячу нору. Зав'язує рибини в пакет і пів дня тримає на сонці. Розриває кротовину, кладе тюльки й закриває отвір ганчіркою. Такий запах спонукає кротів залишати ділянку.
— Тюлька подорожчала, тому вдався до ще одного методу. Жменю собачої шерсті скрутив у кульки, поклав по одній-дві у кротовину й підпалив. Ці тварини бояться запаху горілого хутра, тож скоро покинуть домівки, — додає Олексій Стоцький.
Кроти риють нори на світанку. Щоб їх впіймати, господарі виходять о п'ятій ранку на город. Помітивши, як рухається земля, викопують кротів і вивозять із ділянки.
— Крім мінусів, у крота є і плюси. За рік одна тварина викидає на поверхню центнер землі, збагаченої корисними для рослин речовинами. При цьому ґрунт краще дихає і гарно пропускає воду. Також кроти знищують дощових черв'яків, шкідливих комах і личинок хруща. Тому важливо не перестаратися з виведенням цих тварин з ділянки.
Коментарі