"Кожен комплекс має в своїй основі схеми — глибинне переконання стосовно світу і себе, яке формується під впливом життєвого досвіду. Найпоширеніші — три: "я не вартий любові", "сам я безпорадний і нічого не можу" і "мені можна все". Всі вони формуються в ранньому віці", - говорить київський психолог Валентина Паробій.
"Схема "я не вартий любові" формується у дитини із емоційним занедбанням. Батьки доглядають за дитиною, забезпечують її, але на емоційному рівні обділяють її любов'ю. Фактично дитина знаходиться на голодному емоційному пайку. Коли дитина погано себе поводить, мама каже: "Ти поганий, як з тобою можна жити?" За хорошу поведінку мама дитину хвалить. Дитина губиться, бо не знає, яка вона насправді. Врешті переконується в тому, що вона таки справді погана.
Коли батьки занадто опікають своїх дітей, дитина росте безпорадною. В неї вкорінюється схема "Я безпорадний, сам нічого зробити не можу". Тут виникає логічна компенсація: якщо я буду з кимось, то виживу.
Коли батьки все дитині дозволяють, в її підсвідомості виникає схема "мені можна все". Така людина вважає себе королем. Завжди ображається, коли до неї ставляться, як до звичайної", - розповіла Валентина Паробій.
Щоб комплекси не розвивалися, вона порадила сприймати дітей такими, якими вони є.
"Не намагайтеся зробити дитину такою, якою ви хочете її бачити. Якщо ми керуємося своїми переконаннями, а не любов'ю, можемо лише покалічити. Не можна дитині забороняти бути собою. Дитина буде думати: "Мене справжнього не люблять. Та якщо я буду стриманим, мене любитимуть". Дитина одягає маску стриманості чи розумності. Вона відчуватиме, що люблять не її і страждатиме. Діти з комплексами виростає в родинах, в яких дисципліна понад усе. Такими ж виростають в родинах, де дитину ставлять на перше місце. Треба вміти знайти золоту середину".
Детальніше про те, чому у нас виникають комплекси і як їх позбутися, читайте у новому номері журналу "Країна" № 144 за 25 жовтня 2012 року.
1 
1
Коментарі
1