Зведених дітей не можна селити в одній кімнаті

Чим менша різниця у віці, тим легше порозумітися зведеним братам і сестрам. Так вважає дитячий психолог Володимир Левченко.

"Як складуться стосунки між дітьми, які виросли у різних родинах, залежить від їхнього віку та інтересів, від уваги до них батьків, а також від сімейної історії кожної дитини, - говорить Володимир Миколайович. - Я знаю багато дітей, які виросли у різних сім'ях, але стали ріднішими один одному, ніж звичайні брати чи сестри."

За словами психолога, зв'язок між дітьми допомагають налагодити пережиті разом події.

"Зведених дітей може об'єднати пережита трагедія або навпаки велика радість у сім'ї. Батькам не варто будь-що здружувати дітей від різних шлюбів. Часто цим можна лише нашкодити. Не намагайтеся насильно витягнути їх на прогулянку чи повезти у подорож. Це може лише настроїти дітей один проти одного".

Зведені брати і сестри швидше звикають один до одного, коли їм по 4-5 років.

"Найважче порозумітися підліткам, - говорить психолог. - Ставлення один до одного у них покращується тільки з часом. Для кожної дитини нова сім'я, новий тато чи мама, брат чи сестра - це вже перебудова, зміни, до яких треба звикнути. Спочатку малюк може ревнувати маму чи тата до нового партнера, новонародженого брата чи сестри, але згодом може полюбити".

Для підлітків зміна статусу може виявитись серйозним випробуванням. Вітчим чи мачуха спочатку дратують, викликають ревнощі і незадоволення.

"Щоб звикнути до нових членів сім'ї, будь-кому потрібен час, - запевняє Левченко. - Не дивуйтеся, якщо дитина вестиме так звану війну за увагу мами чи тата. Від суперництва до дружби - один крок. Знаю випадки, коли діти від минулих шлюбів закохувались один в одного у підлітковому віці і навіть створювали сім'ї. Для декого зведені брат чи сестра так і залишаються просто знайомими. Заздрість і мстивість проходить з віком. Діти у новій сім'ї не обовязково повинні дружити. Буде добре, якщо вони просто звикнуть одне до одного. Не варто їх селити в одну кімнату. У кожного повинен залишитися власних простір, щоб вони почувалися комфортно у новій обстановці".

Батьки повинні присвячувати дітям більше часу і не обділяти їх увагою. Щоб вони не відчували себе покинутими, обділеними, зрадженими, самотніми і непотрібними.

"Усі діти повинні бути у рівних обставинах. Їх не можна у чомусь обділяти чи карати більше, ніж рідних чи навпаки прийнятих дітей. Подарунки повинні бути однаковими, як і розмір кишенькових грошей чи порція каші на сніданок", - вважає психолог.