"Ні для кого не секрет, що насправді казки створювалися не для дітей, а більше для дорослих" - розповідає казкотерапевт Катерина Єгорушкіна. Працює з дітьми й дорослими у царинах казкотерапії та книготерапії за авторськими методиками.
"Коли перечитувала свої дитячі книжки, зрозуміла, що більшість історій дуже страшні" - зізнається казкотерапевт.
Проте читаючи страшні історії можна влаштовувати собі самотерапію.
"Від страшних казок є безумовна користь. Це своєрідний досвід самотерапії. Коли ти читаєш ці казки, то впізнаєш страхи героя у своїх власних страхах. Бачиш як персонаж справляється з різними ситуаціями, в тому числі зі своїми страхами. Як він їх переживає та що усвідомлює в кінці казки. Таким чином і дитина, читаючи моторошні історії може позбавитися своїх страхів" - розповідає про методику Катерина Єгорушкіна.
Правда дошколярикам казкотерапевт не радить читати оповіді зі страшними сюжетами. "Але якщо дитина сама попросить таку казку - то читайте. Але не на ніч. І потім поясніть і обговоріть книгу з дитиною".
Катерина Єгорушкіна авторка проекту "Музична казкотерапія для малят" (це серія терапевтичних казок про музику з музичним оформленням). Наразі працює над новою книжкою цієї серії.
2 
1
Коментарі