Ексклюзиви
Середа, 17 листопада 2010 18:44

"Жлобство - це бабушка, яка повчає дітей, а потім іде й продає їм цигарки"

Назвав себе Хохлом, щоб розбудити почуття гідності в українців, аби вони себе так не називали. Міг би назватися гідніше - Українець. Але Хохол пасує до всіх цих квіточок і торгашества. Придумали псевдонім під ці роботи. Не хочу, щоб асоціювали з іншими моїми творами. Я за фахом живописець-монументаліст. Із колективом заслужених художників розписував інтер'єр Верховного суду, церкви. А Сергій Хохол - самоучка, жив і навчався у Фастові, вийшов із низів, відчуває все зсередини. Інтелігентній людині буває незручно лайку вживати. Але інколи, аби донести інформацію потрібному контингенту, її дуже доцільно подати соковито.

Перші чотири роботи - парадні портрети серії "Із грязі в князі", написані олією на полотні. З них почався Сергій Хохол - це наше спільне дітище з галеристом Антоном Мухарським. Писав їх одночасно кілька місяців. Пізніші картини - намальовані на комп'ютері й роздруковані. Кітч - не кітч, але однозначно провокація. Це як соціальна реклама. Має художнє виконання, композицію, але найбільше важить саме посилання. Якщо на десятьох людей подіє - уже добре. Допомагають відкривати в собі якусь позицію. Як філософські твори в певному віці - нічого нового вже не говорять, просто допомагають сформулювати власну думку. Мої роботи в спальні не повісиш. Навіть не знаю, де можна повісити. Моє завдання - сказати.

Я - за ідею. Часом відчувається, що за картиною стоїть професіонал, а не просто епатаж. Один сучасний український художник малював портрет дідуся власною кров'ю. Ідея соковита й потужна. Але технічно цей портрет намальований... - ну, соромно. Хоча автор може сказати, що головне - ідея, а ремісничі моменти зайві. Якби це було майстерно виконано, то було б "ах" від картини, а не від ідеї. Але ми ж художники. А художник повинен уміти малювати.

Welcome to Ukraine, 2010

Не можу сказати, чи це порнографія, я ж до них звик. Коли працював, про комісію не думав. Мене більше турбував секс-туризм. Подав провокаційно - аби  привернути увагу. Наближається 2012 рік, секс-туристів буде більше. Хай їдуть футбол дивитися, а не за сексом.

Років зо п'ять тому їхав трасою до Чернігова й викинув жвачку за вікно. Досі пам'ятаю та не можу собі пробачити, хоча це й не найбільший мій гріх

"Хахол, підтримай російський шоу-бізнес", 2010

До Пугачової нічого особистого не маю. Визнаю її грандіозність і епохальність. Головне тут не Алла, а що вона косить капусту. Шоу-бізнес заполоняє екрани, вивозить капітали. Не розвивається своя культура. А Пугачова - це листівка, найвідоміший представник російської естради. Її обличчя не дуже виписане, краще промальовані капуста й коліна. Увиразнив їх, зробив товстішими для монументальності й гостроти образу.

"Народна принцеса", 2009

Чарльза й Діану взяв як еталон аристократизму. Діану показав як нашу хрестоматійну торговку, оздобив квіточками й ангелочками для соковитості. Їх дуже люблять у нашій культурі. Штучні квіти - це несмак, особливо вдома,  нагадують цвинтар. Коли це наївне - воно щире, як дитячі малюнки.

"Принц на копєєчкє", 2009

Торік на "Гогольфесті" британці впізнали принца Чарльза, пофотографувалися. Але навряд чи зрозуміли, про що йшлося. Це послання не принцу, а нашим.

Підписи запозичив із польського парадного портрета. Там обов'язково писали всі регалії - хто такий і який він класний.

Кофту в знайомих випитав. Копєєчку, гаражі та ідеальний смітник знайшов на Нивках. Один в один такого місця немає, збирав із різних частин.

Не розумію, чому люди можуть просто хлоп - і викинути щось під ноги. Років зо п'ять тому згрішив - їхав трасою до Чернігова й викинув жвачку за вікно. Досі пам'ятаю та не можу собі пробачити, хоча це й не найбільший мій гріх.

"Жовтий жлоб"

Це просто пересічний жлобяра, із грязі в князі. Мабуть, хтось мене теж може зовні асоціювати зі жлобом, коли йду набурмосений. Жлоби є скрізь: на вулиці й у громадському транспорті. Вияв жлобства - це коли людина плює на оточення. Сидить у маршрутці й горлає на весь салон, ніби вона тут одна, якісь проблеми вирішує по телефону - півгодини ні про що. Жлобство - це бабушка, яка повчає дітей. А потім іде і їм же продає поштучно цигарки.

Гівно

У сучасному мистецтві часто ведуться на розкручений бренд. Воно в золоті -  тому так дорого. Жодної цінності, окрім дорогої рами. Написав три картини з лайном. Відрізняються рамами й сюжетами - там із ложечкою, тут без. Були зроблені в стилі малих голландців. Ніби класика, але там же какашки. Так часто буває в мистецтві. Це робилося не заради оригінальності, а для застороги: "Будьте обачні, споживачі, вам можуть підсунути лайно в рамах".

Зараз ви читаєте новину «"Жлобство - це бабушка, яка повчає дітей, а потім іде й продає їм цигарки"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 854
Голосування Чим закінчиться зустріч Зеленського і Путіна?
  • Нічим. Все залишиться, як є
  • Україна піде на поступки Росії
  • Путіна переконають зупинити війну
  • Зеленський погодиться вписати особливий статус Донбасу у Конституцію
  • Президент зрозуміє, що з Путіним домовитись нереально. На Донбасі почнуть будувати стіну
  • Домовляться про газ, але не про Донбас
Переглянути
Погода