За що укранці вдячні даїшникам

 

У Харкові 23-річний працівник ДАІ Василь Максименко врятував життя хворому на цукровий діабет. Інспектор помітив чоловіка, який ішов вулицею й раптом втратив свідомість. Перехожі не звертали на нього уваги – вважали, що перепив. Коли даїшник підійшов, чоловік устиг сказати: "Цукор впав". Інспектор чимдуж побіг до магазину й купив пачку морозива. Від солодкого хворому покращало. Він зателефонував до обласного управління Державтоінспекції з проханням заохотити рятівника

Ми запитали читачів: за що ви вдячні даїшникам?

Полагодили машину. ­Поламалася після того, як мене зупинили. Це було літнього вечора в Криму. Коли виписали штраф за те, що не мав номерів, у мене накрився прискорювач у карбюраторі. Я був на ВАЗ-2109, а даїшники – на "дев'ятці". Мали карбюраторний ремкомплект. Знали добре цю болячку. ­Побачили, що я мало розуміюся на ній, поміняли мені якісь детальки й жодної копійки не взяли. Якби не вони, залишився б ночувати на глухій ­дорозі.

Олег НЕЧАЄВ, 39 років, топ-менеджер, Київ

Недавно у Львові інспектор допоміг припаркува­тися ближче до стадіону, навіть свою машину посунув. А після футбольного матчу загальмував усю тягучку й допоміг виїхати. Самостійно влитися в потік тисячі машин уболівальників, які вирушили по домівках, було б дуже проблематично.

Марина КРАСОВСЬКА, 30 років, викладач, Львів

Врятували життя моєму знайомому в Дніпропет­ровській області. Патруль помітив машину, яка дивно ­з'їжджає на узбіччя. Підрулили й побачили, що водію погано. Його пересадили в патрульну й з мигалками відвезли до найближчої лікарні. ­Виявилося, що в приятеля був ­інфаркт.

Андрій БОБРОВСЬКИЙ, 38 років, підприємець, Харків

Мого товариша даїшники зупинили п'яного вночі. Взяли ­хабар – замість того, щоб забрати посвідчення водія. А потім ­супроводжували з мигалками додому, щоб інші екіпажі не штрафували.

Костянтин ЧОРНИЙ, 32 роки, комерційний директор фестивалю "Легенди Феодоро", Сімферополь

Майже весь день – з 10.00 до 16.00 – даїшники пробули зі мною. ­Викликали евакуатор, при цьому збили ціну ­вдвічі. Звозили за довідкою про ДТП, а це 20 кіломет­рів туди й назад. ­Грошей з мене не брали. Це було наприкінці липня 2004 року. ­Кілометрів 20–30 ­після повороту з траси Київ–­Харків на Кобеляки я потрапив у сильну зливу. ­Виїжджаю з-за повороту, а назустріч посередині двох смуг летить КамАЗ. Я прийняв різко вправо й вилетів на глинясте узбіччя, врізався в дерево.

Євген ДМИТРІЄВ, 46 років, безробітний, Київ

Підполковник і капітан штовхали мою машину з проїжджої частини. А потім викликали знайомого електрика. Той підняв своїх приятелів. Машина заглохла перед самим переїздом у напрямку на Сколе.

Олександр Салюк, 34 роки, інженер на нафтопроводі, Львів

За 7 тисяч гривень, які даїшник забув у нашому багажнику. Ми тоді з батьком везли на продаж свинину. ­Інспектор узяв ножа й нагло відрізав собі шматок м'яса. Забув там жезл. Ми помітили це, коли приїхали додому. Я з ним грався, доки батарейки не сіли. Коли тато розкрутив жезл, із нього випали гроші. Ми на них купили ще п'ятьох поросят.

Іван РУДИЙ, 14 років, школяр, Донецьк

Коли в чужому ­місті ­питаю в них, як десь потрапити, вони охоче ­відповідають.

Олег БАТЮК, 32 роки, інженер-механік, Івано-Франківськ

Вдячна, що моєму сину, який перебігав вулицю не там, де треба, показали відео страшних аварій з пішо­ходами. Славік після цього ­переходить дорогу тільки на ­світлофорі, як далеко він не був би.

Анна ЩЕГЛОВА, 34 роки, в декретній відпустці, Луганськ

За те, що часто роблять нашу роботу. Я працював на "швидкій" санітаром. Інспектори опинялися на аварії раніше за нас. Не раз був свідком, коли бригада приїжджає, а перелом уже іммобілізований і рана оброблена.

В'ячеслав Сефаненко, 31 рік, лікар,

Ялта

×