Cтарший тренер молодіжної збірної України з футболу Сергій Ковалець розповідає про принципи своєї роботи і вірить у повернення на тренерську лаву Мирона Маркевича

1. Усе моє життя в футболі – суцільний виклик. Добре, що трапилися люди, які допомагали його долати. Насамперед, перший тренер – Віктор Андрійович Безрядін. І, звичайно, Валерій Васильович Лобановський. Він сформував мене як футболіста і тренера.

2. Один головний тренер нічого не зробить. Потрібен штаб. Люди, які працюють із тобою, знають твій підхід до тренувального процесу та філософію. Хоча все залежить від умов контракту: клуб може наполягти – приходить головний і максимум один помічник. І ти вже погоджуєшся чи ні.

Кілька років тому приймав "Оболонь", з якої пішли всі тренери та медичний персонал. Узяв усіх своїх, професіоналів. Мені було дуже комфортно.

3. Моє нинішнє завдання в молодіжній збірній – підготовка гравців до національної команди. Одночасно треба думати про результат. Якщо "молодіжка" програватиме, то матиме відповідну психологію – команди, що програє. Півтора року на нинішній посаді. Хлопці проводять матчі добре не тільки з точку зору виконання техніко-тактичних дій. Вони правильно чинять на полі як особистості.

4. У збірній наш штаб отримує гравців на невеликий термін. Основний фактор – комунікабельність. Маємо знати чим гравець живе на цей момент. Ретельне медичне тестування – обов'язково. Найважливіше – здоров'я молодої людини, яка грає у футбол. Ніколи не поставимо в склад гравця, який не повністю відновився.

5. Є основні моменти, на які звертаю увагу, працюючи з футболістом. Перший: витривалість. Другий: швидкість. Третій: мислення на полі, "гострота" думки. Четвертий: рівень сприйняття тренерських вимог. П'ятий – і головний: людські якості.

6. Швидкість закладається на генному рівні. Якщо її немає від природи, то тренер безсилий. Але завдяки правильній роботі на тренуваннях, гравець може додати відсотків 20 навіть у швидкості.

7. До збірної приїжджають футболісти з різних клубів. Одні представляють аутсайдерів і звикли стримувати атаки суперника. Інші – з команд, що контролюють м'яча. Важливо чи зможуть хлопці перебудуватися на інший стиль гри у збірній, виконувати різні тактичні завдання. Якщо перебудовується швидко – значить, класний гравець.

8. Одразу сказали гравцям молодіжки: працюємо на довірі. Не збираємося ходити по номерах на базі й дивитися, чим ви займаєтеся. Усі футболісти збірної – це люди з перспективою. На її реалізацію в них не так багато часу. Спортивний вік нетривалий. Закінчують у 30–35 років. Маєш до цього часу заробити стільки, щоб твоя сім'я почувалася комфортно.

9. Багато і схвально говорять про напівзахисника донецького "Металурга" ­Сергія Болбата. Приємно, що ми побачили його ще у друголіговому "Шахтарі-3". ­Викликали до молодіжки. Болбат додає, став найкращим молодим гравцем України-2013. Але повністю ще не реалізувався. І це добре. Бо якщо гравець має справді великий талант, то у 21 рік на 100 відсотків його показати неможливо.

10. Михайло Фоменко завжди ставить мені конкретні запитання. По ланках. Воротарі, оборонці, півзахисники, нападаючі – хто може посилити національну команду. Відповідаю обережно. Не тому, що не маю достойних кандидатів. Просто перша збірна дуже серйозно підняла планку вимог – пресинг, вихід з оборони, відбір м'яча у зоні його втрати. Фоменко пропагує сучасний футбол, комбінаційний та азартний. Його наші показали в матчі проти США 5 березня.

11. Оборонний футбол може бути приваб­ливий. За умови, що переключаєшся із захисту на атаку миттєво, а не сидиш біля своїх воріт і гамселиш м'яча в аути, аби відбитися, і тільки й чекаєш на фінальний свисток. Збірна Іспанії – ідеал, я тут нічого нового не скажу.

12. У відбірковій групі до Євро-2015 ми граємо проти хорватіЇ. Країна маленька, а талантів там безліч. Місцеві клуби працюють на продаж гравців до топ-команд Європи. А для цього потрібно випускати їх "змалечку" у стартовому складі умовного "Динамо" із Загреба та сплітського "Хайдука". Хорвати так і чинять. Гравці швидко формуються фізично та психологічно. У нас є проблема довіри клубів до молодих. Тому завжди кажу підопічним: не пробиваєтесь до "основи" – шукайте інше місце роботи. Там, де будете грати. Бо для футболіста важливо виходити на поле. Посидіти на лаві запасних і я зараз можу.

13. Був на тренерському Конгресі УЄФА. Спілкувався з представниками "Челсі". У них 30 гравців "розфасовані" по орендах. І яких гравців! Куртуа в "Атлетіко", Лукаку – в "Евертоні".

14. Дуже важливо працювати зі збірними системно. Усі команди – юнацькі, молодіжна, національна – мають грати за однією схемою.

15. Погано, що в українській прем'єр-лізі зникають клуби. Важливо не змінювати правила під час турніру. Домовилися – граємо. А 10 чи 20 команд у прем'єр-лізі – це вже наступне питання.

16. "Шахтар" чотири сезони поспіль вигравав чемпіонат. Не бачу в цьому проблеми. Навпаки: домінування "гірників" змушує інших мобілізуватися і здобути "золото". Цей "Шахтар" також виник на фоні надзвичайної мотивації – покласти край гегемонії "Динамо".

17. Кажуть, великі гроші псують футбол. Вважаю так: вони дають стимул розвиватися і нормально себе почувати поза полем. Якщо маєш пристойний контракт – значить, добре працюєш. Можеш творити.

18. Коли "Оболонь" ішла на останньому місці, я часто говорив: дивимося на "перевернуту" таблицю і бачимо себе на першому місці. Звернувся до психолога – Валентини Воронової. Вона протестувала команду. Висновок: фізичний та енергетичний стан – порядок. Але їх понижує незадовільна психологія.

19. Коли працював у "Оболоні", за ­команду грав Олександр Рибка. ­Отримав запрошення до "Шахтаря". ­Сказав йому: іди й не вагайся. Як я можу втримати гравця, якому тут платять 2 рублі, а там пропонують 10? Був переконаний, що Саша не сидітиме "під" П'ятовим, а боротиметься за місце в основному складі. Наскільки Рибка був успішним у цій боротьбі – засвідчив виклик до національної команди.

20. Інколи читаю інтерв'ю гравців. ­Кажуть: перевели в "дубль", причин тренер не пояснив. Як на мене, це неправильно. Кожен футболіст – особистість. Він може тебе не влаштовувати або програвати конкуренцію іншим. Це життя. Але варіант, щоб я послав помічника до гравця повідомити йому про переведення до "дубля", – неможливий. Май сміливість сам підійти й пояснити причини.

21. Запитують: ти жорсткий тренер чи ні? Відповідаю: а що таке жорсткість? Крик, мат – це жорсткість? Думаю, мають бути професіоналізм і правила. Лобановський не кричав ніколи. Не виконуєш – прощаємося.

22. Команда програла. Як карати гравців за це? Ніяк, якщо була повна самовіддача. Якщо байдужість – тоді треба штрафувати. У своїх командах байдужості не пригадую.

23. Три роки тому "Оболонь" обіграла "Шахтар" на його полі. Вийшли на "Донбас Арену" – казка. Театр. Хочеться показати себе. Зіграли максимально агресивно. Можливо, суперник не очікував. Після гри Луческу підійшов, визнав поразку і сказав, що "Оболонь" знала свої дії на футбольному полі.

24. "Оболонь" – це була банда, дипломна робота для мене. Гравці не топ-класу, але дуже міцні, які хотіли себе показати. Перемогли "Шахтар", і виникло запитання: що робити далі? Залишати клуб на тому ж рівні, якщо хочемо зберегти мотивацію футболістів, неможливо. Мали рухатися вперед – фінансово, розвивати інфраструктуру, менеджмент. "Вливати" більші гроші. Клуб не був готовий до цього.

25Мирон Маркевич дав мені дуже багато – працював його асистентом у "Металісті". Переконаний, він не повинен довго сидіти без діла. 63 роки для тренера – не вік. Ферґюсон, Хайнкес, Капелло це довели.

×