Четвер, 28 липня, 9:31
– Підніміть руки всі, хто підтримує перехід громади до Православної церкви України, – чутно з двору розбомбленої Вознесенської церкви у селі Лукашівка Чернігівської області. 99 парафіян тягнуть руки догори. Четверо вимагають лишитися з російською церквою.
– Вони на нас напали, нащо нам росіяни, – вигукує Валентина Легеза. – Правлять тут, а податки на Росію йдуть, нехай краще воно йде на Україну, нехай нашу державу відбудовують.
Вознесенській церкві понад 240 років. Спочатку була дерев'яною, потім побудували кам'яну. На початку війни росіяни облаштували в ній склад боєприпасів. Через два тижні окупації Збройні сили України вдарили по загарбниках – і склад вибухнув. Після звільнення Лукашівки у громаді почали обговорювати перехід до ПЦУ. Місцевий священник Микола протестує:
– А навіщо переходити? Завтра скажуть: "Із дому виходьте, батьків кидайте, йдіть в інший дім – там краще буде". Теж підуть? Ми просто служимо Богу, молимося за людей.
Із початку повномасштабної війни віряни масово почали виступати проти російської церкви. На Львівщині, Рівненщині, в деяких громадах Сумщини та Київщини її діяльність заборонили.
– Майже щодня чуємо, що та чи інша громада доєднується до нашої церкви, – каже глава Православної церкви України, митрополит Епіфаній. – Українці поступово єднаються. Із часом усі будемо в єдиній помісній автокефальній церкві
А в цей час:
Троє комунальників ріжуть на шматки великі плити ДСП у дворі в харківському районі Північна Салтівка. Забиватимуть ними вікна багатоповерхівок. На один під'їзд витрачають день. Так місто готується до опалювального сезону. Шибок не міняють. Через постійні обстріли ті одразу вилітають. Також пошкоджені комунікації.
– Ми із сусідами не чекаємо на комунальників. Багато всього робимо самі, – каже харків'янин Сергій. – Спершу прибрали двір від уламків. Недавно міняли водопровідну трубу в підвалі, щоб можна було пустити воду. Після обстрілів у нашому будинку неможливо жити. Побиті вікна, під'їзд, газова труба перетворилася на решето.
У Північній Салтівці до війни мешкало 200 тис. людей. Нині лишилося менш як тисяча. Через атаки росіян там загинуло понад 35 людей, більш як 60 – травмовано. 200 житлових будинків, а це 70% усіх, – зруйновані
12-річна Христина Біловець вишиває хрестиком на хустинці "Вірю в ЗСУ". Напис виконаний синьо-жовтими нитками. Край обшитий червоно-чорними.
– Я вирішила, що теж хочу допомагати нашим військовим, – каже Христина. – Умію добре вишивати. Мама запропонувала створити обереги для воїнів. Щодня виготовляю по 20 хустинок. Передаю їх знайомим волонтерам, які їздять до наших військових.
Христина займається вишивкою з початку війни. За п'ять місяців зробила понад 2 тис. хустин. Також на замовлення вишиває рушники й одяг. Гроші переказує на армію.
Колаборанти підписувалися на пенсії, а не на смерті
Генштаб звітує про 40 тисяч мертвих росіян. Це чудова новина, бо на одного мертвого припадає три поранених.
Звертаю увагу, що більшість цих втрат – кадрові військові "елітних" підрозділів, яких кинули на прориви на початку війни. Тут і десантура, і льотчики, і різний спецназ. Загалом втрати найбоєздатніших підрозділів свинорилих – фантастичні й неочікувані для них, але приємні для нас.
Нині структура втрат змінюється. Замість кадрових військових московити більше використовують мобілізованих донецьких колаборантів. І тут Путіна скоро чекає нежданчик, якого він так старанно уникає на Росії, – мобілізація!
Тотальна мобілізація, яку проводять росіяни в ОРДЛО, – це не тільки легкий шлях поповнення живої сили, а й легкий шлях до бунту, коли втрати стануть неприйнятними для суспільства. Ще кілька місяців таких втрат – і тотальне дезертирство донецьких мобіків переросте в бунти. Колаборанти підписувалися на російські пенсії. На смерті й обстріли вони не підписувалися.
Сергій МАРЧЕНКО, експерт ринку праці
Суспільство встоїть
Почавши вторгнення 24 лютого, Володимир Путін не зрозумів української ідентичності та стійкості нашого суспільства.
Росія та Україна розпочали незалежність як різні суспільства та розвивалися як надто різні держави. РФ – вертикальне суспільство, в якому суб'єкти не мають незалежної влади, беззаперечно підкоряються лідерам і не вірять, що мають вплив на керівників, не вимагають від них підзвітності.
Українці відчувають, що мають свободу дій і владу. Вони створили стійке суспільство, що взяло на себе удар внутрішніх авторитарних лідерів, як-от Янукович, та іноземних деспотів, як-от Путін. Росіянам ніколи не дозволяли перетворитися з радянських підданих на громадян, і їхній застій проявляється у брехні, що розповсюджується Кремлем, та у злочинній поведінці їхньої армії в Україні.
Тарас КУЗЬО, політолог
"Ми не дозволимо забути або втомитись від війни. Як на Заході, так і на Сході. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб відповідальні за злочини Росії, були покарані", –
Ґітанас НАУСЕДА, президент Литви
420 державних підприємств передасть Кабінет міністрів Фонду держмайна. Далі їх приватизують чи ліквідують
Верховна Рада заборонила на час воєнного стану примусове стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах у районах бойових дій.
Депутати заборонили колекторським компаніям стягувати борги з військових і переселенців.
Громадянам Польщі дозволили легально жити і працювати в Україні протягом 18 місяців. Можуть вести бізнес, учитися, отримувати медобслуговування та окремі соцвиплати.
Укрпошта до Дня української державності ввела в обіг четверту поштову воєнну марку під назвою "Доброго вечора, ми з України". Надрукували 5 млн примірників.
Власників ТРЦ та інших об'єктів каратимуть за ігнорування сигналів повітряної тривоги, заявив секретар РНБО Олексій Данілов.
Вигулював у парку собаку. У мене шпіц. Поряд бавилися діти. Побачивши мене, їхня мати послала малих погладити пса. Я заборонив, на що та жінка влаштувала скандал, мовляв, що мені стане, якщо діти пограються з твариною. Доки розбиралися, пес гризнув малого за палець.
Павло СОРОКА
Помітила, що в дітей у дворі з'явилася нова гра: один кричить, що зараз повітряна тривога, решта ховається під гойдалки, лавки, гірки для ковзанок. Стало страшно. Навіть діти, які на власні очі не побачили справжніх жахіть, все одно житимуть із розумінням, що таке війна. На жаль, це не омине жодного українця.
Ганна СОБКО
Кілька років тому в маршрутці їхала з жінкою. Вона телефоном розповідала, як когось ненавиділа. Казала так, що по тілу йшли мурахи. Тоді подумала, це ж як має людину переповнювати злість. А коли почалася війна, я зрозуміла, що таке справжня ненависть. Уперше почала щиро бажати росіянам страждати й радіти їхній смерті.
Інна РАТНЄВА
Недавно переїхала в Польщу. Від війни не тікала, просто не змогла знайти роботу в Україні. Переймалася, що не освоюся. Ніколи не хотіла жити за кордоном, лишати рідню. Але тут на кожному кроці виступають наші вуличні музиканти, дають концерти київські артисти, з усіх кав'ярень лунає українська. Таке враження, що я вдома, просто в інше місто поїхала.
Алла МОЗГОВА, 30 років, Черкаси
Друг роками різними способами уникав армії. Рік тому через хворобу йому офіційно дали відстрочку. Був на сьомому небі від щастя. Коли почалася повномасштабна війна, відправив родину за кордон і став добровольцем. Сказав, не хоче, щоб син пішов на фронт, бо його батько злякався й нічого не зробив, щоб зупинити війну. Шкода 18-річних, які 2014-го були ще зовсім дітьми, а тепер помирають у боях.
Іван МИРОВИЧ, 45 років, Чернігів
Днями мережа вибухнула обговоренням фотосесії Олени Зеленської для журналу Vogue. Одні засуджували, інші хвалили. Про ці знімки я чула навіть від пенсіонерок на ринку. Тоді зрозуміла, що це круто. Який іще народ масово шукатиме підтексти у фото? Не важливо, що говорять. Думок багато.
Мар'яна ВЕРБОВА, 25 років, Київ
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі