середа, 11 червня 2014 12:12

Військовослужбовці зможуть приватизувати житлові приміщення в комунальних гуртожитках
4

17 квітня в Женеві відбулася чотиристороння зустріч Україна – ЄС–США – Росія. Досягли низку домовленостей зі стабілізації ситуації на Південному Сході України. Експерти сперечаються: Росія піде на деескалацію чи продовжить розвалювати Україну?  ”Якщо удав обіцяє кролику морквину, це означає тільки одне: вона йому просто не потрібна”, – розмірковує художник Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
Проросійський озброєний активіст дозволяє хлопчику потримати кулемет 20 квітня біля мерії Слов’янська на Донеччині
Дерева й альтанку на території заповідника ”Софія Київська” прикрасили до Великодніх свят писанками. Від 17 квітня до 5 травня тут триває Всеукраїнський фестиваль писанок. 30 тисяч яєць надіслали народні майстри, вихованці шкіл-інтернатів і дитячих будинків з усієї країни. Вхідний квиток на фестиваль коштує 3 гривні

Субота, 19 квітня, 14.20

16-річний Богдан Дмитрієв із на рік молодшим другом Вадимом ставить український прапор на найвищому териконі – штучному насипі з пустих порід, видобутих під час підземної розробки вугільних родовищ. Це відбувається в районі вул. Комсомольської на околиці міста Стаханов у Луганській області. Кілька хвилин хлопці фотографуються біля стяга. Коли спускаються, до них кидаються троє проросійських активістів.

Школярі тікають до найближчого будинку. Чують звуки, схожі на постріли.

– Вони до нас почали кричати матом, казали: йди сюди, бандерівець. Ми викликали міліцію, яка їхала аж 45 хвилин, – розповідає Богдан Дмитрієв. Він закінчує 11-й клас місцевої школи. – Прапор ми встановили, бо подумали, по-перше, що це буде красиво. По-друге, я не хочу до Росії. По-третє, не хочу жити поряд із наркоманами й алкашнею.

Міліціонери затримають нападників. Наступного дня відпустять. Вони у хлопців не стріляли, на місці не знайшли гільз, пояснить начальник обласної міліції Володимир Гуславський.

А в цей час:

– Скотина, свято велике ще не настало, а ти вже набрався. До яких пір мене ганьбитимеш? – полтавка 25-річна Алла Срібна ви­штовхує з власної двокімнатки чоловіка Віталія, 27 років. Того не було вночі вдома, повернувся п'яний.

– Мила моя, я паски святити ходив. Із друзями потім по 200 грамів вина випили, – хапається за ручку дверей Віталій, падає на коліна. З пакета дістає два присипані цукровою пудрою кекси, кидає на поріг.

– Ось і пасочки посвячені. Бачиш, не брешу тобі.

Жінка кидає кекс у Віталія, зачиняє вхідні двері.

– Ти, гадина, допився до такого, що в голові все перевернулося! – кричить. – Свята закінчаться – на розлучення подам. І скажи своїй мамі, хай не просить, аби простила.

Наступного ранку Віталій Срібний купить дружині 19 троянд і принесе посвячену паску. Пообіцяє не пити до наступного Великодня.

– Я вам за потрійним тарифом заплачу, тільки прийдіть поремонтуйте духовку, – львів'янка 46-річна Раїса Веселовська телефоном просить майстра з ремонту газових приладів. – Не можу ні паски спекти, ні м'яса.

Годину тому в неї зламалася нова вбудована духова піч. Жоден із трьох майстрів, телефони яких знайшла в інтернеті, не погодився прийти перед Великоднем. Господиня замаринувала та скрутила м'ясні рулети з чорносливом і вареним яйцем, приготувала все що треба для пасок.

– Зайшла до сусідів, попросилася в них запекти хоча б м'ясо, так вони також готуються – все зайнято, – додає Раїса Іванівна. – Добре, що тісто не встигла замісити, бо довелося б викинути.

У найближчому магазині купить чотири паски за 30 грн, кільце ковбаси та м'ясний рулет.

40-річна Олена Прокопчук із п'ятьма жінками закопують могилу 75-річної Ольги Байдалюк з міста Хмільник на Вінниччині. Вона померла від серцевого нападу.

– Вранці подзвонила колишня колега Марія, що сьогодні – похорон її мами. Ми з нею товаришували, тому пішла допомогти. До покійниці не заходила, лиш при вході в хату поклала квіти, – розказує Олена Прокопчук. – Помітила, що майже всі присутні – жінки.

Небіжчицю виносили батюшка і півчі.

– Коли принесли на кладовище, йшов дощ. Копачі вже випили пляшку і кудись зникли. Опускати труну не було кому. Довелося жінкам. Потім ми ж закидали могилу.

500 кілометрів завдовжки викопали рів у Сумській області на кордоні з Росією, Щоб звідти на територію України не змогла пройти важка військова техніка, позашляховики, інші автомобілі. Рів завглибшки 2 м, ширина – 4 м. Сумщина межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями РФ. Загальна протяжність спільного кордону 562 км 500 м

229000 євро заплатив екс-президент Віктор Янукович за штори, якими завісив вікна в кімнаті Лицарської зали в резиденції "Межигір'я". За таку суму – наприклад, у Краматорську на Донеччині – можна купити 10 трикімнатних квартир

Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам'яталися у попередньому номері "Країни"

Уважаемая редакция, пишу специально по-русски, хотя свободно владею украинским и с удовольствием до № 14 (217) от 10.04 читала ваше издание. Раньше находила у вас много ответов на разные вопросы. Но меня очень разочаровало, что в материале "Що нам робити зі Сходом?" вы разместили такие вопиющие, сепаратистские высказывания типа: "нас східняки ненавидять ще більше, ніж Януковича". Откуда такие выводы? Вы понимаете, что такими материалами, да еще в такое сложное время, вы сами нашу страну разделяете, вместо того, чтобы соединять. На основе каких цифр, исследований, вы пишете выводы, которые выразились в таких словах этого материала: "чому Україну вважають тимчасовим непорозумінням?" (этот вопрос к жителям Востока).

Только вот парадокс – я с Востока, я люблю Украину и считала себя украинкой всегда, с рождения, хотя выросла в русскоязычной среде Запорожья, мой отец – русский и фамилия у меня соответственно русская. Но меня оскорбило, что вы в этом материале всех обобщили и просто решили сами, что все в восточных областях ненавидят Украину, жителей Западной Украины и обожают Путина. А как быть со мной? Я не такая, не поддерживаю того, о чем так уверенно пишет автор статьи. Я люблю всех украинцев и не разделяю их. Кроме того, ближайший круг моих знакомых и родственников такой же, как и я, с такими же взглядами, и они, о чудо, живут в Запорожье и считают этот город Украиной, а страну – своей родиной и готовы ее защищать.

Антоніна СОРОКІНА

Чую нюхом – буде ще третій Майдан. І коса полетить.

Микола

Двоє знайомих із Москви посперечалися, чи почне Росія війну проти України. Один каже: до 9 травня їх війська візьмуть Київ. Інший думає, що нам просто вкажуть на місце біля ніг "старшого брата". Заклалися на 5 тисяч рублів (1550 грн. – "Країна"). По скайпу попросили, аби "перебив". Сказав, щоб обоє йшли нафіг. Видалив усі фото з минулорічного спільного відпочинку в Криму.

Віктор, 29 років, Полтава

Рік тому працювала на лінії довіри. Подзвонила жінка, яка завагітніла вперше в 40 років, але від ґвалтівника. Переживала, чи лишати дитину. Ми проговорили з нею всю зміну, 6 годин. Після того я звільнилася. Досі бачу ту жінку ві сні, уявляю її з довгим білим волоссям і у вишиванці.

Віталіна ГАЄВСЬКА, Київ

Із першим чоловіком прожили у шлюбі майже 20 років і не мали дітей. Їздили по лікарях, проходили тисячі обстежень і курсів лікування. Нам казали, що ми обоє здорові. Кидалися по церквах, монастирях і знахарях – дітей не було. Набридло боротися, розлучилися. Тепер в обох є сім'ї й діти.

Світлана, 42 роки, Вінниця

Свободу обмінюють на психологічний комфорт

Мешканці східних регіонів пасивніші, ніж жителі західних і центральних областей. Їх лякає наша активність. Те, що ми говоримо українською, для них уже є зле. Не тому, що вона їх дратує. А тому, що ми її відстояли. Отже, можемо домінувати.

На Сході переважає таке мислення: треба мати доброго царя, Путін – добрий цар, і добре в Росії жити. Такі люди готові обміняти свободу на добробут. Бо свобода – це відповідальність. За себе, за країну. Якщо ж я її віддаю цареві, то знімаю з себе тривогу та відповідальність. І отримую психологічний комфорт.

Орест ДРУЛЬ, публіцист

Київ отримає нелегітимного мера

Києву й іншим містам для виборів мерів потрібні два тури. Але Верховна Рада провалила голосування за запровадження такої системи. Через це столиця знову не зможе обрати легітимного голову.

Однотурову систему колись ввели для того, щоб можна було підкуповувати людей. Наявність другого туру робить вибори значно чеснішими і справедливішими. Адже мером стає той, кого підтримають більшість учасників голосування.

Сергій ГАЙДАЙ, політтехнолог

Що робили в міліції та судах

Міліціонери Носівського райвідділу на Чернігівщині допитали 45-річного Олександра Гурка із села Макіївка. Він зґвалтував сім літніх жінок. Але підозрюють, що більше десяти. Почав у 1990-х. Першого разу напав на родичку Олександру Гурок. Другого – на Мар'ю Лозицьку, з якою жив на одній вулиці. Після того в жінки почалися психічні відхилення. Третього разу зґвалтував жительку райцентру. Відсидів п'ять років. У 2006-му зґвалтував 80-річну Прокопію, відбув два з половиною роки тюрми. Після повернення зґвалтував односельчанку Ольгу Горобей. У 2009-му – 81-річну Ганну Давиденко із сусіднього села Ганнівка. ­Отримав п'ять років. 14 лютого 2014-го звільнився достроково, а 15 березня познущався з 84-річної Глафіри Кравець із села Миколаїв Бобровицького району.

– Ми не будемо наймати йому адвоката, – каже батько 72-річний Григорій Гурок. – Скільки можна! Натворив, то хай відповідає. Він як тверезий – нормальна людина, а як вип'є – отаке виробляє.

Столичний оболонський райсуд оголосив вирок 27-річному Максимові Багрінцеву, депутату міської ради Ніжина Чернігівської області, – 12 років в'язниці. Також він має виплатити 200 тис. грн компенсації. Торік у Києві вбив молотком 51-річну коханку.

Багрінцев керував комунальним підприємством "Ніжинводоканал", працював ­адвокатом у столичній компанії "Островський і партнери". Депутатом міськради став за списками "Батьківщини".

18 квітня Ярмолинецький райсуд Хмельниччини дав 14 років в'язниці 37-річному В'ячеславові Науменку. Торік 5 вересня той намагався зарізати дружину 30-річну Ольгу Любчик, 10-річного пасинка і падчерку, 5 років.

Ольга прожила з В'ячеславом шість місяців і вигнала його. Напередодні розлучення Науменко ввірвався до хати із сокирою та ножем. На захист жінки став її батько 60-річний Василь Федик.

– Ми приїжджаємо на виклик, а з воріт вибігає старший чоловік і кричить: "Дайте автомата, я його вб'ю", – згадує 40-річна Наталія Русакова з райвідділу міліції.

– Ми не могли стріляти, бо він прикривався дитиною, – каже прапорщик 38-річний Семен Щербина.

– При нас почав різати малому горло, – додає сержант 28-річний Степан Криштофор. – Я схопився рукою за лезо, в цей момент дід вихопив онука.

Військовослужбовці зможуть приватизувати житлові приміщення в комунальних гуртожитках. Таке рішення прийняла Верховна Рада. Дія закону поширена на Національну гвардію, Службу безпеки, Міністерство внутрішніх справ, прикордонну службу, кримінально-виконавчу, спеціального зв'язку та захисту інформації, Збройні сили й інші військові формування.

Ветеран Другої світової війни 92-річний Микола Осташевський прийшов до штабу Національного захисту Дніпропетровської області записатися в новобранці. "Я готовий воювати не тому, що не люблю Росію. Як можна не любити народ, з яким вистраждав перемогу у війні? Просто я дуже люблю Україну", – пояснює.

Старшого сина екс-президента Віктора Януковича – Олександра, Служба безпеки України оголосила в розшук. Його підозрюють в підробці та фальсифікації службових документів. Олександру загрожує до п'яти років ув'язнення. Датою його зникнення вважають 23 лютого.

Турецькі готелі з початку 2014 року українським туристам і туроператорам пропонують нижчі ціни, ніж російським. Різниця становить від 10% до 20%. Про це заявив туроператор TUI Ukraine. На українців припадає 2,17% туристів, які приїздять до Туреччини.

Зараз ви читаєте новину «Військовослужбовці зможуть приватизувати житлові приміщення в комунальних гуртожитках». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути