Понеділок, 18 травня, 10:21

Під оплески кількох сотень людей колишній керівник одеського "Правого сектора" 25-річний Сергій Стерненко виходить із будівлі Служби безпеки України в Аскольдовому провулку в Києві. Тримає папери.

– Це три повістки, якими мене викликали нібито для ознайомлення з матеріалами справи. Хоча, упевнений, у них були інші плани, – каже. – Мали повідомити про підозру в умисному вбивстві. Про це говорять джерела в Офісі генпрокурора й СБУ. Завдяки тому, що не мовчимо і ви сюди прийшли, вони не порушили закону.

На підтримку активіста люди зібралися з 9:00. Тримали плакати та наліпки: "Маю право на захист", "Не чіпайте Стерненка", "Правосуддя, ти де?"

– Достатньо глянути на тих, хто вимагає ув'язнити Сергія, щоб зрозуміти: всі порядні люди мають його підтримати, – говорить блогер Денис Казанський, 36 років. – Проти нього колишня Партія регіонів. Хочуть посадити за політичну позицію.

2018-го на Сергія Стерненка тричі напали. Під час останнього замаху 24 травня він смертельно поранив ножем нападника Івана Кузнєцова. Другого – Олександра Ісайкула – поліція відпустила, він утік з України. Справу про замахи передали до СБУ. За два роки слідство не встановило замовників, вироків немає

 

А в цей час:

Киянин Сергій Дідченко, 31 рік, виганяє зі своєї однокімнатної квартири в Оболонському районі п'яного сусіда Олексія. Той зайшов у кімнату, поки власник курив на вулиці.

– Ты вообще страх потерял? Так я тебе сейчас мигом мозги вставлю. Спасибо скажи, что полицию не вызываю! – кричить Дідченко.

Хитаючись, сусід виходить у коридор.

– Думал сигарету одолжить. А у тебя открыто было. Извини, – каже.

– Льоша – алкоголік. Живе за рахунок матері-пенсіонерки. Нав'язливий. Вічно щось просить позичити. Але такого нахабства не чекав, – говорить Сергій. – Живу на першому поверсі, то часто квартири не замикаю, коли виходжу курити під під'їзд. Думав, що станеться за 5 хвилин? Тепер закриватиму. І навіть не тому, що можуть обікрасти. Бридко, коли хтось лізе у квартиру без дозволу.

Дідченко перераховує гроші в гаманці на столі. Все на місці.

– Стій! Ану поклади. Охорона! – кричить 45-річна Наталія Загородня з райцентру Павлоград на Дніпропетровщині. У супермаркеті притискає до стіни чоловіка років 20.

Підбігають працівники магазину. Вимагають віддати вкрадене. Із куртки викладає пиво, сухарі, чипси та цукерки.

– Очам не повірила, що стільки набрав, – каже Наталія. – Звернула на нього увагу, бо був у великій куртці. Хоча надворі тепло. Побачила, як у рукав одну пляшку сховав, потім другу. Помітив, що дивлюся на нього, і давай тікати. Штовхнула до стінки. Він худий, а я жінка в тілі. Що далі було – не знаю, спішила на роботу.

Продавчині казали, з цим хлопцем таке не вперше. Вже ловили його. Жаліли, бо матері немає, батько п'є, а баба хворіє. Мені за мужність подарували торт і пляшку червоного вина.

 

Кабмін Шмигаля – слабкий

Успіх уряду Дениса Шмигаля – що вчасно оголосили карантин. Але сама його конструкція кричуще незграбна. Створили умови, за яких люди швидко втомилися і в них закінчилися запаси терпіння і харчів.

Економічної політики не бачимо. Термінові заходи, щоб рятувати найдрібніший бізнес і тих, хто залишився без зар­плат, не працюють. Кабмін – слабкий. Зрозумілу політику, яка сприяла би виходу з кризи, робити не спроможний.

Уряд може протриматися довго, а може бути звільнений завтра. Ситуація, коли чинов­ники не знають, що на них очікує, – погана. Ніхто не хоче йти на посаду після побаченого, як повелися з попередниками. Хоч як парадоксально, продовжити діяльність цього уряду може брак охочих прийти на заміну.

Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, економіст

Кремль спонукає Захід до спільного протекторату над Україною

Заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак здійснив таємничий візит до Берліна для консультацій із чиновниками, відповідальними за український напрямок. Представник Росії у Тристоронній контактній групі Борис Гризлов звинувачує українських учасників переговорів у тому, що стають на "небезпечний шлях попередників" і називає слугами війни. Це не збіг, а підготовка до рішучої атаки на Україну і її керівництво.

Дмитро Козак нібито демонструє конструктивність на переговорах з українською стороною. Але вона не допомагає саме тому, що українські учасники перемовин не хочуть спілкуватися з представниками маріонеткових адміністрацій. Значить – "слуги війни". Насправді причина цього глухого кута в тому, що Путін не збирається завершувати війну і домовлятися про будь-що із Зеленським. Кремлю потрібен не Донбас, а вся Україна.

Козак і Гризлов підкреслюють неконструктивність української сторони, щоб довести: завершити війну і домогтися стабільності можна тільки шляхом встановлення над Україною спільного протекторату Кремля і Заходу. Умовної коаліції Зеленський–Медведчук, яка знешкодить і найзавзятіших олігархів, і "націоналістів".

Віталій ПОРТНИКОВ, публіцист

15 478 населених пунктів України мають доступ до мобільного інтернету 4G. Там живують 82% населення, кажуть у Міністерстві цифрової трансформації. До липня 2022‑го доступ до швидкісної мережі буде в 95% українців

678 українок отримали звання "Мати-героїня" за виховання п'ятьох і більше дітей. Найбільше нагороджених на Волині – 108. Жінки одержать по 10 прожиткових мінімумів – 21 020 грн. Звання запровадили 2004‑го. Його мають понад 138 тис. осіб

"Зеленському не вдалося вибудувати владну вертикаль, здатну втілювати в життя політичні рішення. Кадрова рулетка, що робила кур'єрів і рестораторів нардепами, нікому не відомих хлопчиків губернаторами, а зелених дівчаток відповідальними за безпеку й оборону в Офісі президента, стала перетворюватися на типову спадкову піраміду. Випадкові змінюються на своїх або стають ними. Для революційного коктейлю бракує тільки репресій. Стануть бікфордовим шнуром до динаміту народного невдоволення", –

Геннадій ДРУЗЕНКО, міжнародний правник

"Восени президент може зібрати непоганий електоральний урожай для "слуг" у регіонах. Бо бренд. Але монобільшості не передбачається. Побачимо такі домовленості в містах і областях, що дух перехоплюватиме", –

Віктор БОБИРЕНКО, політолог

Консультаційний центр із пошуку інформації про репресованих у 1917–1991 роках відкрили в Інституті національної пам'яті. За номером 0(44) 298 12 12 допомагають писати запити в архіви, надають інформацію про засуджених або розстріляних.

Ветерани створили серіал про війну на Донбасі "Точка нуль". У кожній серії показуватимуть реальні історії, що сталися на передовій.

Із 1 вересня українцям заборонять їздити в Білорусь за внутрішніми паспортами. Пропускатимуть за закордонними біометричними.

Для безкоштовної психологічної допомоги Інститут когнітивного моделювання запустив сайт tellme.com.ua. Охочі мають заповнити анкету. Після цього подзвонить психолог.

П'яний сусід кілька років тому на спір стрибнув у річку з 10-метрового мосту. Став захлинатися. Пащастило, що під переправою були рибалки на човні. Витягнули. Виявилося, зламав хребет. Майже рік лежав у гіпсі. З алкоголем зав'язав.

Іван Водяницький

Із хлопцем у вихідні поїхали автомобілем у Карпати. А там випав сніг. На літній гумі з'їхали в кювет, машина побилася. Ремонтувати немає за що. На роботу ходимо пішки.

Юлія Морозович

Вийшов із під'їзду, і за мною обвалився піддашок. Якби затримався під ним закурити, як роблю завжди, шматок цементу розбив би голову.

Сергій Котельніков

 

Сусідка посварилася з чоловіком і стала викидати його речі з балкона. Сумка з інструментами впала на голову перехожій. Отримала струс мозку. Тепер сусіди оплачують лікування.

Олександр Біленький, 40 років, Хмельницький

Сестра фанатіє від турецьких серіалів. Сина назвала Сулейманом. Тепер вагітна дівчинкою. Мріє дати ім'я Асі. Чоловік категорично проти. Погрожує розлученням.

Ярослава, 30 років, Рівне

Друг на місцевих виборах голосуватиме за "Слугу народу". Вірить, що у президента нічого не виходить, бо його ініціативи блокують на місцях. Каже: "Має повністю узяти владу в країні. Якщо і тоді провалиться, поїду жити до батька в Польщу".

Олексій, 33 роки, Полтава

Знайомий працює вантажником у супер­маркеті. Аби отримати позапланову відпустку, збрехав начальнику, що спілкувався з двоюрідним братом, у якого виявили коронавірус. Хоча насправді не бачився з ним два місяці. Керівник відправив його в двотижневу ізоляцію зі збереженням зарплати.

Віталій, 29 років

Подруга кинула чоловіка заради бізнесмена, з яким познайомилася на відпочинку в Туреччині. За рік його підприємство прогоріло. Щоб віддати борги, продав чотирикімнатну квартиру в центрі. З'їхали в село. Знайома плаче: "Бог мене покарав, що погналася за грошима".

Олександра, 31 рік, Харків

×