"Усім хочеться знати, що ти для когось – незамінна людина": найцікавіші події грудня

8, 23 грудня

Вистава "Одіссею, повертайся додому", реж. Євген Корняг

Шість Одіссеїв і п'ять Пенелоп виходять на сцену у виставі "Одіссею, повертайся додому" за мотивами поеми Гомера. За сюжетом, Пенелопа розповідає про те, як 20 років чекала на повернення з Троянської війни чоловіка Одіссея, мандрівника та царя острова Ітака.

Єдина декорація – порожній басейн 3х9 м зі стінками зі сміттєвих пакетів блакитного кольору.

– Очікування таке нестерпне, що Пенелопа починає клонуватися. Якщо одна людина не може розділити біль чекання, її стає більше. А Одіссеї – втілення характерів і рис, – каже білоруський режисер Євген Корняг, 38 років. – Який подвиг більший – підкорити світ чи дочекатися своєї людини? Мені любов Пенелопи цікавіша. Чекати на людину все життя – чи це не сила? Усім хочеться знати, що ти для когось – незамінна людина, як Одіссей став для Пенелопи.

У постановці немає історичних реконструкцій, переказу чи адаптацій. Лише фантазії й уривки з пам'яті. Тільки пластика тіла, музика й художньо виписані монологи. Це театр, що ґрунтується на рухах тіла з мінімумом тексту. Зашифрований і метафоричний.

19:00, Київ, Театр на лівому березі, Броварський проспект, 25

 

9–10, 24 грудня

Прем'єра вистави "Безталанна", реж. Іван Уривський

Гнат після сварки з коханою, красунею Варкою, починає залицятися до скромної та покірної Софії, яка його давно любить. Одружується з нею. Варка, на зло, виходить заміж за нелюба. Гнат не може відмовитися від почуттів. Зраджує дружину, а потім п'яним у нападі люті вбиває її. Такий сюжет постановки "Безталанна" за драмою Івана Карпенка-Карого, яку у столичному театрі Франка готує режисер Іван Уривський, 31 рік.

– Сюжет дає творчу свободу. Ніби простий, але багато енергії та хитро­сплетінь, що приховують у собі об'ємні персонажі. Кинуте слівце, фраза, як іскра, що провокує полум'я, здатна знищити все живе – взаємини, добро, любов, красу. за всієї ліричності оповіді автор зі скрупульозністю психолога досліджує еволюцію перетворення кохання й жертовності на пристрасть і ненависть, розповідає Уривський. – Герої не бажають чи не в змозі збагнути, як засліплюються емоціями та жагою володарювання. Їх затягує у страшну пастку, випалює душі й почуття.

19:00, Київ, Театр імені Івана Франка, пл. Франка, З

16 грудня

Концерт Віденського філармонічного Штраус-оркестру

– Якби політики менше говорили, а більше грали на музичних інструментах чи співали, світ став би кращим, – каже угорський диригент Андраш Деак, 61 рік. Він співзасновник Віденського філармонічного Штраус-оркестру.

– Наша програма особлива. Починаємо з представників класицизму – австрійців Моцарта й Гайдна. Потім граємо романтиків – норвежця Ґріґа, італійця Россіні, німця Брамса, француза Оффенбаха. Друга частина – легка музика. Звучить Штраус – найпопулярніший композитор XIX століття, такий собі тогочасний The Beatles.

У мене немає улюбленого композитора – ціную всіх. Коли граю Бетховена, найбільше подобається він. Коли готуюся до виконання Моцарта, Брамса чи Стравінського, саме вони стають улюбленими. І так щоразу.

У конкуренції з новітніми творами класичні не мають шансів. Через них складно встановити контакт із молоддю. Поп та інші сучасні напрями слухати й вивчати просто. Для розуміння класики потрібна освіта. Попкомпозиція триває 3–4 хвилини, а твір Моцарта – 30. Треба чекати до кінця, щоб відчути закладену емоцію.

19:00, Київ, Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, алея Героїв Небесної Сотні, 1

До 18 грудня

Виставка картин Ігоря Зозулі "Революційний вернісаж"

27 картин представили на виставці "Революційний вернісаж" вінницького художника 52-річного Ігоря Зозулі. Зображують сюжети помаранчевої та Революції гідності. Серед полотен "Народ – велика сила України", "Закохані на Майдані", "Чаю на Майдані всім вистачить".

– Я ріс у селі, батько малював. Міг створювати пейзажі все життя, натомість випало писати революції. Але як інакше? Це наші історія і пам'ять, – каже Зозуля. – Малював і з натури, і з фотографії. На Майдан їздив зі стар­шим сином, добирався з Вінниччини електричкою. Не раз ночував у Будинку профспілок, у наметах. Принципово не зображував політиків. Сфокусувався на протестувальниках – знайомих і незнайомих. Вони – рушійна сила будь-яких змін в Україні. Передав могутній дух гідного суспільства, спраглого справедливості, свободи, процвітання, готового захищати рідну землю, традиції, самобутність.

Київ, Музей Івана Гончара, вул. Лаврська, 19

19 грудня

Фінал дитячого Євробачення-2021

– 14-річна Олена Усенко представлятиме Україну на дитячому пісенному конкурсі Євробачення.

Співачка живе в Білій Церкві на Київщині. Навчається у столичній Katapulta Art Music School. У Парижі виступить з авторською піснею "Важіль". Загалом у конкурсі візьмуть участь 19 країн.

– Олена щороку вдосконалює здібності артистки, – каже музичний оглядач 46-річний Ігор Панасов. – не просто з'явилася нізвідки і всіх здивувала, а поступово через конкурси рухалася до великої сцени. Розуміє, що треба робити, коли виходиш із піснею до людей. Вміє представити не лише вокально, а й артистично. Такий талант є в небагатьох. Переконлива в ліричному та драматичному форматах. Легко переходить зі спокійної манери в експресивну. Це той випадок, коли слухаєш і говориш собі: "Вірю".

Важливий момент, що Олена – авторка пісні "Важіль". Ідеться про те, що в кожної людини є можливість змінити положення важеля, який перемикає життя в інший режим. Коли стаєш чесний і відповідальний, не брешеш ані собі, ані іншим.

На дитячому Євробаченні в останні роки перемагали пісні, в яких підлітки граються в доросле життя та роблять це переконливо – артистично, яскраво, по-своєму несподівано. Усенко потрапляє в цей тренд.

Цей конкурс – один із фільтрів юних талантів, які пропонують і перевіряють себе на глядачах і експертах. А фінал – ще один майданчик для презентації країни. Головна відмінність від дорослого Євробачення – відсутність такої запеклої боротьби між виконавцями та великого спортивно-політичного змісту. Для дітей це насамперед свято. Тут менше акценту на фрік-персонажах і політичній кон'юнктурі.

Париж, Франція, концертний зал La Seine Musicale, острів Іль-Сеґен

Трансляція на телеканалі "UA: Культура"

×